Вітковський Вадим Миколайович

Визначення і загальна характеристика

ВІТКО́ВСЬКИЙ Вадим Микола­йович (08. 03. 1960, с. Борівка Чернівецького, нині Могилів-Подільського р-ну Він­ницької обл.) — прозаїк, публіцист. Член НСПУ (2012). Премії імені М. Трублаїні (1982), імені М. Стельмаха (2013), М. Коцюбинського (2014), імені Є. Гуцала (2015), імені В. Вовкодава (2018), імені С. Ру­данського (2018), імені Л. Гавриша (2021). Закінчив Київський університет (1982), Вищі курси КДБ СРСР у м. Горький (нині Нижній Новгород, РФ, 1986), на­вчався в Ін­ституті зовнішньої роз­відки КДБ СРСР (Московська обл., 1989). Працює від 1982 у періодиці, зокрема від 2012 — головний редактор літературно-мистецького журналу «Він­ницький край»; служив у органах державної без­пеки (1984—95): від 1990 — начальник прес-центру СБУ. Голова Він­ницької обласної організації НСПУ (від 2018). Друкується від 1976. Пише в жанрах художньої документалістики, публіцистики, нарису. Сповід­ує принцип історичної правдивості. У творчості домінують крає­знавчі мотиви, дослідже­н­ня історії Поді­л­ля, його населених пунктів, видатних особистостей.

Тв.: Йшли походом партизани. Х., 1984; Ранок пов­сталого Поді­л­ля. О., 1988; І обернеться твоя кров у квіти… Х., 1989; Січневий грім. О., 1990; Товариш Ельза. К., 1990; Зрадлива фортуна Льови Задова. Кн. 1. К., 1993 (спів­автор); Капкан на пере­вертня. К., 1999; Король кремлівських шпигунів. Кн. 1. В., 2001; На вістрі часу. В., 2007; Скарби Нестора Махна. В., 2009; Вʼязень № 137 275. В., 2010; Чужбины у по­двига нет. В., 2011 (спів­автор); Дорога на Ельбрус. В., 2011; Бах — і в торбу! В., 2011; Вороги народу: вига­дані і справжні. В., 2012; Таємниці під­пільного обкому. В., 2013 (спів­автор); Повій, вітре.., або Тіні незабутих предків. В., 2013; Зелений рай. В., 2014 (спів­автор); Слід господаря. В., 2014; Вервольф: Хроніка «озброєних вовків». Кн. 1. В., 2014 (спів­автор); Капкан на пере­вертня-2 — Капкан на оборотня-2. В., 2015; Тіні незабутих предків. Кн. 2. В., 2015; У затишку борівського лісу. В., 2016; Тисячолітні Пʼятничани. В., 2016 (спів­автор); Таємниці захованих могил. В., 2016 (спів­автор); Дорога додому. Кн. 3. В., 2017; УсмішеЧКи: Невига­дані історії. В., 2018; Милістю Божою Митрополит. О., 2018; Любов на всі часи. Кн. 4 [про с. Борівка]. В., 2018; Він­ниця — столиця Української Народної Республіки. В., 2018 (спів­автор).

Літ.: Марчук М. Йшли походом партизани // Над­дністрян. правда. 1985, 18 трав.; Баженов Л. В. Поді­л­ля в працях дослідників і крає­знавців ХІХ — ХХ ст. Камʼянець-Подільський, 1993; Мельник В. Щаслива фортуна Вадима Вітковського // Вінн. ві­домості. 2000, 8 берез.; Гнатюк Н. Пісня про рідне село // Літ. Україна. 2014, 30 січ.; Каменюк М. Про що дис­кутують глухий з німим? // 33-й канал. 2014, 19 лют.

М. Ф. Каменюк

Завантажити статтю