Павленко Марія Григорівна
ПАВЛЕ́НКО Марія Григорівна (17. 01. 1944, с. Михайлівка Солонянського, нині Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл.) — поетеса. Член НСПУ (1970). Премії імені М. Клименка (2010), імені І. Огієнка (2013). Закінчила Київський політехнічний інститут (1970). Працювала на виробництві (1962–70), від 1971 — на журналістській роботі на Житомирщині, була відповідальним секретарем обласної організації НСПУ (від 2004). Дебютувала 1961 віршем «Берізка» у бердичівській міськрайонній газеті «Радянський шлях» (Житомирська обл.). Її поезія — про чистоту людських почуттів, душевну красу та рідний край. Чільне місце у творчості займають рубаї, хоку, двовірші. Пише також для дітей: книги «Заячий холодок» (К., 1979), «Білоччина комора» (2003), «Теплий край», «Ясні сонечка» (обидві — 2004), «Веселий писачок» (2005; усі — Бердичів), «Веселі віршики» (2005), «Вертоград» (2006), «Калинова сопілка», «Чемний жолудь» (обидві — 2012; усі — Житомир), «Каштанові ліхтарі», «Коли бусол сніг зачув» (обидві — Тернопіль, 2007).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Любисток. К., 1967; Азбука громів. К., 1973; Скрижалі дружби. К., 1978; Білий світ. К., 1985; Житній голуб. К., 1990; Сторінка із книги печалі. Бердичів, 2003; Рубаї, або Чотири сторони світу. Ч. 1–2. Ж., 2003; Вклоняюся місяцю молодому. Ж., 2004; День розпочався просто... Ж., 2004; Хрещаті дороги: Вибр. поезії, 1967–1990 рр. Ж., 2005; Зелений сніп дерев. Ж., 2006; Цільність. Ж., 2006; Світлінь. Ж., 2008; Із жит прийшла: Нарис, рец., поезії. Ж., 2009; 2012; Мініатюри. Ж., 2009; Великий Мандрівник мені сказав...: Рубаї. Ж., 2010; Дзвонар. Ж., 2011.
Рекомендована література
- Білоус П. Штрихи до творчого портрета Марії Павленко // Павленко М. Г. Хрещаті дороги: Вибр. поезії, 1967–1990 рр. Ж., 2005;
- Лісовський А. Щире слово поета // Житомирщина. 2010, 18 листоп.;
- Бондарчук Л. Доробок до душі // Місто. 2011, 8 верес.
Завантажити статтю
Людина 
