Павлишин Володимир Іванович

ПАВЛИ́ШИН Володимир Іванович (03. 01. 1940, с. Зашковичі Городоцького, нині Львівського р-ну Львівської обл.) — геолог, мінералог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1981), професор (1990). Заслужений діяч науки і техніки України (2006). Державна премія України в галузі науки і техніки (2013), премія імені Є. Лазаренка НАНУ (2021). Між­народна нагорода «Award Prize» (2004). Закінчив Львівський університет (1960), де від­тоді й працював. 1969—70 — в Ін­ституті хімії та технології рідкісних елементів і мінеральної сировини Кольської філії АН СРСР (м. Мончегорськ, РФ); 1970—72 — в Ін­ституті геологічних наук АН УРСР; від 1972 — в Ін­ституті геохімії, мінералогії та рудо­утворе­н­ня НАНУ (обидва — Київ): 1982—86 — завідувач онтогенічної лабораторії, 1986—91 — головний науковий спів­робітник, 1991—2001 — завідувач від­ділу регіональної та генетичної мінералогії, 2016—20 — старший науковий спів­робітник, від 2020 — завідувач від­ділу Мінералогічний музей імені академіка В. Вернадського; водночас 1988—2022 — професор кафедри мінералогії, геохімії та петро­графії Київського університету. 1991—2001 — президент, 2006—11 — почесний президент Українського мінералогічного товариства. Наукові інтереси стосуються питань регіональної, генетичної, прикладної та на­вчальної мінералогії. Виконав фундаментальні дослідже­н­ня мінералів з гірничорудних р-нів України. Засновник нового наукового напряму — екологічна мінералогія. Фундатор біо­мінералогії в Україні. Автор низки статей в ЕСУ.

Завантажити статтю