Павлов Микола Васильович
Визначення і загальна характеристика
ПА́ВЛОВ Микола Васильович (20. 05. 1926, м. Зіньків, нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 25. 05. 1989, Харків) — графік, живописець. Член СХУ (1977). Учасник 2 ї світової війни. Закінчив 2 річну мистецьку студію при Московському будинку офіцерів і Харківське художнє училище (1950–54, викладач Л. Фітільов). Працював у Харківській дитячій художній школі (1961–68, 1977–83) та її філії (1955–61). Учасник мистецьких виставок у Харкові (1955–56, 1974), Києві, Москві. Персональні — у Харкові (1967, 1973, 1989). Основна тематика творів — краєвиди Харківщини й Полтавщини, що вирізняються ліричністю, та портрети, в яких виразно передано характер і психологічний стан людей.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Вид із Козачої гори» (1956), «Мати» (1957), «Графік М. Жуков» (1958), «Поблизу Шишак», «Тихий Псьол» (обидва — 1959), «Рання весна» (1960), «Автопортрет» (1962), «Художник З. Шульга» (1966), акварелі «Над Дінцем» і «Вересневий день» (обидві — 1970), «Надвечір’я», «Берег Дінця», «Дощик» (усі — 1971); серія «Поля Харківщини» (1977).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
