Панасюк Володимир Васильович

Визначення і загальна характеристика

ПАНАСЮ́К Володимир Васильович (27. 02. 1926, с. Красне, нині Холмського пов. Люблінського воєводства, Польща — 17. 07. 2023, Львів) — матеріало­знавець. Доктор технічних наук (1967), професор (1968), академік НАНУ (1978). Дійсний член НТШ (1992). Заслужений діяч науки і техніки України (1994). Державні премії УРСР (1977), СРСР (1986) та України (1995) в галузі науки і техніки. Премії імені О. Дин­ника (1974), імені Є. Патона (1994), імені Г. Карпенка (2001). Повний кавалер ордена «За заслуги» (1998, 2001, 2006), орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (2011). Медаль Гріф­фітса Європейського товариства із цільності кон­струкцій (ESIS, 2000). Закінчив Львівський університет (1951). Від­тоді працював у Фізико-механічному ін­ституті НАНУ (Львів): 1962—99 — завідувач від­ділу фізичних основ міцності матеріалів, 1971—2014 — директор, від 2014 — почесний директор. Зробив вагомий внесок у роз­будову Ін­ституту, зокрема організацію на його базі науково-технічного комплексу, створе­н­ня унікального лабораторного комплексу «Протон» для дослідже­н­ня впливу водню за високих тисків і температур на поведінку кон­струкційних матеріалів, Шацької екс­периментальної бази, державних інженерних центрів «Львівантикор» і «Техно-Ресурс». Головний редактор журналу «Фізико-хімічна механіка матеріалів» (від 1978). Президент Львівського кра­йового товариства «Рідна школа» (1991—2003). Основні наукові дослідже­н­ня повʼязані з про­блемами напружено-деформованих станів і граничної рівноваги пружно-пластичних тіл із тріщинами, контактних задач теорії пружних тіл, задач фізико-хімічної механіки матеріалів та водневого матеріало­знавства. Значна їхня частина присвячена роз­роблен­ню нових методів оцінюва­н­ня довговічності й тріщино­стійкості матеріалів. Роз­вʼязав низку задач із математичної теорії тріщин у механіці матеріалів, із теорії втомного руйнува­н­ня матеріалів під час одночасної дії зовнішніх зусиль і корозійного середовища, роз­робив нові методи оцінки довговічності та тріщино­стійкості кон­струкційних матеріалів, що за­стосовують в інженерній практиці. За­пропонував нові оригінальні теоретичні концепції та моделі для виріше­н­ня питань граничної рівноваги пружно-пластичних деформівних тіл із тріщинами, нові під­ходи до роз­вʼяза­н­ня задач математичної теорії тріщин для багатозвʼязних областей, сформулював принципово нову модель впливів корозійного середовища та водню на ріст тріщин у металах, роз­робив екс­периментальні методи встановле­н­ня характеристик тріщино­стійкості матеріалів. За його участі вперше в СРСР під­готовлено від­повід­ні стандарти для ви­значе­н­ня тріщино­стійкості матеріалів. Очолював авторський колектив 12-томного енциклопедичного ви­да­н­ня «Механіка руйнува­н­ня і міцність матеріалів» (1988—2009). Засновник наукової школи з механіки руйнува­н­ня і матеріало­знавства.

Пр.: Предельное равновесие хрупких тел с трещинами. К., 1968; Деякі контактні задачі теорії пружності. 1975 (спів­автор); Рас­пределение напряжений. 1976 (спів­автор); Методы оценки трещино­стойкости кон­струкцион­ных материалов. 1977 (спів­автор); Механика квазихрупкого разружения материалов. 1991; Разрушение элементов кон­струкций с несквозными трещинами. 1991; Вплив корозійних середовищ на локальне руйнува­н­ня металів біля концентраторів напружень. 1999 (спів­автор); усі — Київ.

Літ.: Владимир Васильевич Панасюк: Биобиблио­графия ученых УССР. К., 1986; Володимир Васильович Панасюк: Біо­бібліо­графія вчених України. [Б. м., б. в.], 1996; Романів О. Для роз­витку науки в імʼя України // Вісн. НТШ. 1996. Ч. 14—15; Biographical sketch of Professor V. V. Panasyuk // Newsletter of the European Strustural Integrity Society. 1996. Vol. 29; До 85-річчя академіка Володимира Васильовича Панасюка // Матем. методи та фіз.-мех. поля. 2011. Т. 54, № 1.

Т. Ю. Галайчак

Завантажити статтю