ПОПО́В Леонід Іванович (31. 08. 1945, м. Олександрія Кірово­градської обл.) — льотчик-космонавт. Генерал-майор авіації (1990). Двічі Герой Радянського Союзу (1980, 1981). Золота медаль імені К. Ціолковського АН СРСР (1981). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1982). Державні нагороди СРСР. Закінчив Чернігівське вище військове авіаційне училище льотчиків (1968), Військово-повітряну академію (м. Моніно Московської обл., 1976), Військову академію Генерального штабу (Москва, 1989). Служив льотчиком-винищувачем. 1970–87 — у загоні космонавтів. Про­йшов повний курс під­готовки до польотів за про­грамою пілотованого корабля «Союз» і орбітальної станції «Салют». 9 квітня — 11 жовтня 1980 пілотований ним корабель «Союз-35» пере­бував у космічному польоті, виконав зав­да­н­ня щодо стикува­н­ня з орбітальним комплексом «Салют-6»—«Про­грес-8». 14–25 травня 1981 очолював між­народний екіпаж космічного корабля «Союз-40». 19–27 серпня 1982 здійснив політ на кораблі «Союз Т-7» і орбітальному науково-дослідному комплексі «Салют-7»—«Союз Т-5»—«Союз Т-7». 1982–87 — ін­структор-космонавт Центру під­готовки космонавтів (Зоряне містечко, Московська обл.). Від 1989 — начальник 4-го управлі­н­ня Головного управлі­н­ня озброє­н­ня ВПС Міністерства оборони СРСР (від 1992 — РФ); від 1993 — начальник 3-го управлі­н­ня Головного управлі­н­ня замовлень та по­стача­н­ня авіаційної техніки й озброє­н­ня ВПС. 1995 звільнений у запас. Від 1980 — почесний громадянин Олександрії. Його погру­д­дя встановлено в рідному місті та на території рідного училища. Імʼям П. на­звано площу в Олександрії та вулицю в Кропивницькому.