Петров Георгій Олексійович
Визначення і загальна характеристика
ПЕТРО́В Георгій Олексійович (14. 04. 1898, с. Доніно-Кам’янка Олександрійського пов. Херсонської губ., нині Долино-Кам’янка Кропивницького р-ну Кіровоградської обл. — 23. 12. 1982, Харків) — фахівець у галузі гідравліки та гідротехніки. Доктор технічних наук (1949), професор (1950). Закінчив Ленінградський політехнічний інститут (нині Санкт-Петербург, 1923). Працював у Харківському сільськогосподарському інституті (1928–30); Харківській філії Київського гідромеліоративного інституту (1933–36); Харківському гідрометеорологічному інституті (1936–41); від 1943 — доцент, професор кафедри водопостачання, від 1953 — завідувач кафедри гідравліки та інженерної гідрології Харківського інженерно-будівельного інституту. За сумісництвом 1943–61 — керівник лабораторії інженерної гідравліки НДІ «Укводгео». Зробив вагомий внесок у проєктування й будівництво гідротехнічних споруд. Розробив методи збільшення активної зони ставків-охолоджувачів для ТЕС, проєктування морських ковшів-водоприймачів, на основі досліджень руху рідини зі зміною витрати вздовж потоку — нові ефективні типи гідравлічних гасителів енергії.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Движение жидкости с изменением расхода вдоль пути. Москва; Ленинград, 1951; Гидравлика переменной массы. Х., 1964.