Павлов Вадим Володимирович
Визначення і загальна характеристика
ПА́ВЛОВ Вадим Володимирович (11. 01. 1933, Київ — 06. 06. 2016, там само) — фахівець у галузі технічної кібернетики та системного аналізу. Доктор технічних наук (1967), професор (1971). Державна премія України у галузі науки і техніки (1991), премія імені В. Глушкова АН УРСР (1990). Закінчив Київський політехнічний інститут (1956). Працював 1962–68 у Київському інституті інженерів цивільної авіації; 1968–97 — завідувач відділу ергатичних систем управління Інституту кібернетики НАНУ; 1997–2016 — завідувач відділу інтелектуального управління Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій та систем НАНУ (обидва — Київ). Наукові дослідження були присвячені розробленню інтелектуальних систем управління динамічними об’єктами. Засновник теорії нелінійної інваріантності.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Метод гармонической линеаризации в проектировании нелинейных систем автоматического управления. Москва, 1970 (співавтор); Инвариантность и автономность нелинейных систем управления. К., 1971; Начала теории эргатических систем. К., 1975; Конфликты в технических системах. Управление. Целостность. К., 1982; Системы человек–машина: проблемы и синтез. К., 1987; Синтез стратегий в человеко-машинных системах. К., 1989; Интеллектуальное управление сложными нелинейными динамическими системами. К., 2015 (співавтор).
Рекомендована література
Завантажити статтю
