Павлюк Мирослав Іванович

Визначення і загальна характеристика

ПАВЛЮ́К Мирослав Іванович (04. 08. 1943, с. Литячі Заліщицького, нині Чортківського р-ну Тернопільської обл.) — геолог. Чоловік Н. Зелінської. Доктор геолого-мінералогічних наук (1997), професор (2005), академік НАНУ (2018). Державна премія України в галузі науки і техніки (2009), премія імені П. Тутковського НАНУ (2017). Заслужений діяч науки і техніки України (2008). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2018). Закінчив Львівський університет (1965). Від­тоді працює в Ін­ституті геології і геохімії горючих копалин НАНУ (Львів): 1987—88 — завідувач лабораторії про­блем нафтогазоносності акваторій, від 1988 — завідувач від­ділу геології нафти і газу, водночас 1998—2000 — за­ступник директора, 2001—24 — директор, від 2024 — радник при дирекції. Головний редактор журналу «Геологія і геохімія горючих копалин» (від 2001). Основними напрямами наукових досліджень є геологія нафти і газу, геотектоніка, еволюція нафтогазоносних провінцій, закономірності нафтогазона­громадже­н­ня, генезис вуглеводнів, геодинамічні режими та критерії нафтогазоносності. Довів, що формаційна послідовність мезо-кайнозойських комплексів Азово-Чорноморського шельфу на певних етапах є індикатором домінуючих геодинамічних зусиль роз­тягу чи стиску та ізо­стазії; встановив, що локальна складчастість Азово-Чорноморського регіону від­значається проміжним — між альпінотипним та германотипним — характером, що зумовлено геодинамічними процесами та тектонічною ком­пресією Євразійської і Африкано-Аравійської літо­сферних плит. Роз­робив нову генетичну класифікацію типів локальних складок і повʼязаних з ними пасток нафти і газу, що базується на геодинамічному принципі і дає змогу про­гнозувати пер­спективні пастки вуглеводнів різних генетичних типів; побудував моделі Азово-Чорноморської та Баренцовоморської нафтогазоносних провінцій як структур периконтинентальних шельфів Східноєвропейської платформи. Від­творив головні етапи геотектонічного роз­витку нафтогазоносних провінцій України, створив їх геодинамічні моделі та показав їхній вплив на нафтогазоносність в контекс­ті звʼязку з новітньою геологічною парадигмою — тектонікою літо­сферних плит, що значно роз­ширює термодинамічні умови можливого пере­творе­н­ня роз­сіяної органічної речовини в надрах і зближує альтернативні гіпотези походже­н­ня нафти («полігенез нафти»).

Пр.: Тектоніка і формації області зчленува­н­ня Східно-Європейської платформи і Скіфської плити. К., 1978 (спів­автор); Геологические формации нефтегазоносных провинций Украины. К., 1984 (спів­автор); Геология шельфа УССР. Нефтегазоносность. К., 1986 (спів­автор); Разломная тектоника и нефтегазоносность Украины. К., 1989 (спів­автор); Геодинамика и нефтегазоносность Арктики. Москва, 1993 (спів­автор); Геодинамічна еволюція та нафтогазоносність Азово-Чорноморського і Баренцевоморського периконтинентальних шельфів. Л., 2014; Резерв нафтогазовидобутку Західного регіону України. Л., 2022 (спів­автор).

Літ.: Мирослав Іванович Павлюк: Біо­бібліогр. покажч. Л., 2003; Мирослав Іванович Павлюк: Біо­бібліо­графія вчених України. К., 2019.

М. Б. Яковенко

Завантажити статтю