ПАВЛЮЧЕ́НКО Володимир Євгенович (28. 07. 1920, Полтава — 10. 11. 2008, Донецьк) — графік, живописець, художник театру. Закінчив художню студію Полтавського будинку народної творчості (1940; викладачі С. Ро­зенбаум, М. Донцов, І. Орлов). Учасник 2-ї світової війни. Бо­йові нагороди. Після демобілізації оформляв клуби, ВДНГ у Москві й Києві (1954–57); у 1951–58, 1968–80 працював у Полтавському обласному товаристві художників, художньо-виробничих майстернях; 1958–68 — у редакції газети «Комсомолець Полтавщини». Володів різними жанрами графічного мистецтва — станковим, книжковим, газетно-журнальним, ужитковим (перед­усім графікою малих форм), а також станковим, монументальним і театрально-декоративним живописом. Значна частина реалістичних творів П. присвячена подіям та учасникам 2-ї світової війни. Оформив більше 30 ви­став народного театру Полтавського будинку культури. Створював театральні афіші, плакати, значки, поштові листівки із зображе­н­ням памʼятних місць тощо. Автор низки статей про Полтавщину та митців — «Увіковічити її красу і славу: [про Полтаву]» // «Комсомолець Полтавщини», 1971, 11 груд.; «Спогади про вчителя: [про художника С. Ро­зенбаума]» // там само, 1987, 20 серп.; «Рідний край оживав на його полотнах: [про мистця П. Горобця]» // «Зоря Полтавщини», 2005, 11 січ. Брав участь у мистецьких ви­ставках у Москві (1939, 1961), Полтаві (від 1948), Києві (1951, 1960, 1966), Велико Тирново (Болгарія, 1976, 1982), Харкові (1979), Кошаліні (Польща, 1980). Персональні — у Полтаві (1962–2005), Диканьці (1988), Миргороді (1989) і Лубнах (1990; усі — Полтавська обл.). Деякі твори зберігаються у Крає­знавчому та художньому музеях, Літературно-меморіальному музеї Панаса Мирного, Музеї-садибі І. Котляревського, Музеї історії Полтавської битви (усі — Полтава), Великосорочинському літературно-меморіальному музеї М. Гоголя, Лубенській галереї образотворчого мистецтва (обидва — Полтавська обл.).