Прокоф’єв Сергій Андрійович

ПРОКО́ФʼЄВ Сергій Андрі­йович (25. 11(07. 12). 1874, м. Моршанськ, нині Тамбовської обл., РФ — 12. 01. 1944, Київ) — фахівець у галузі мостобудува­н­ня. На­вчався на математичному факультеті Санкт-Петербурзького університету (1893—94), закінчив Санкт-Петербурзький ін­ститут інженерів шляхів сполучень (1899). Від­тоді працював на будівництві Закавказької залізниці через Сурамський пере­вал, спорудив один із перших у Російській імперії аркових залізобетон­них мостів довжиною 12 м. 1902—13 — начальник запасної дільниці служби шляху Пів­ден­но-Західної залізниці; 1913—31 — завідувач мостового від­ділу Правлі­н­ня Київського округу шляхів сполучень; водночас 1903—31 — у Київському політехнічному ін­ституті: від 1922 — професор кафедри мостів. Спів­працював з Є. Патоном. Брав участь в укріплен­ні вулиці Боричів Тік у Києві, будівництві Київської залізобетон­ної башти, пакгаузу Київської митниці, ремонтуван­ні 6-поверхового залізобетон­ного корпусу заводу Ельворті в Єлисавет­граді (нині Кропивницький; усі — 1913), укріплен­ні Миколаївського ланцюгового мосту в Києві (1914), на­гляді за технічним станом мосту через Дні­про в Могильові (Білорусь, 1917), консультуван­ні проєктува­н­ня Київського залізничного вокзалу з питань кон­струкцій пере­ходів через колії та кон­струкцій пасажирського тунелю (1930). Наукові дослідже­н­ня: технології, властивості та за­стосува­н­ня залізобетону, роз­рахунок аркових кон­струкцій.