Прокоф’єв Сергій Андрійович

ПРОКО́Ф’ЄВ Сергій Андрійович (25. 11(07. 12). 1874, м. Моршанськ, нині Тамбовської обл., РФ — 12. 01. 1944, Київ) — фахівець у галузі мостобудування. Навчався на математичному факультеті Санкт-Петербурзького університету (1893—94), закінчив Санкт-Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучень (1899). Відтоді працював на будівництві Закавказької залізниці через Сурамський перевал, спорудив один із перших у Російській імперії аркових залізобетонних мостів довжиною 12 м. 1902—13 — начальник запасної дільниці служби шляху Південно-Західної залізниці; 1913—31 — завідувач мостового відділу Правління Київського округу шляхів сполучень; водночас 1903—31 — у Київському політехнічному інституті: від 1922 — професор кафедри мостів. Співпрацював з Є. Патоном. Брав участь в укріпленні вулиці Боричів Тік у Києві, будівництві Київської залізобетонної башти, пакгаузу Київської митниці, ремонтуванні 6-поверхового залізобетонного корпусу заводу Ельворті в Єлисаветграді (нині Кропивницький; усі — 1913), укріпленні Миколаївського ланцюгового мосту в Києві (1914), нагляді за технічним станом мосту через Дніпро в Могильові (Білорусь, 1917), консультуванні проєктування Київського залізничного вокзалу з питань конструкцій переходів через колії та конструкцій пасажирського тунелю (1930). Наукові дослідження: технології, властивості та застосування залізобетону, розрахунок аркових конструкцій.

Пр.: Материалы для проектирования камерных шлюзов. К., 1904 (співавтор); Материалы для проектирования камерных шлюзов. К., 1905 (співавтор); Теория расчета сплошных упругих арок и применение ее к расчету арок параболических. К., 1912.

О. М. Корнієнко

Основні праці

Материалы для проектирования камерных шлюзов. К., 1904 (співавтор); Материалы для проектирования камерных шлюзов. К., 1905 (співавтор); Теория расчета сплошных упругих арок и применение ее к расчету арок параболических. К., 1912.

завантажити статтю