ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Приймич Леся Юріївна

ПРИ́ЙМИЧ Леся Юріївна (26. 01. 1968, Ужгород) — живописець. Дружина М. Приймича. Премія імені П. Скунця (2021). Член НСХУ (2006). Закінчила Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1992; викладачі А. Бокотей, І. Шумський). Від 1992 працює у Фаховому коледжі мистецтв Закарпатської академії мистецтв (Ужгород). Основна галузь — станковий живопис. Учасниця обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1998. Персональні — в Ужгороді (2005, 2007, 2013, 2018, 2023), Мукачеві (Закарпатська обл., 2013). Авторка квіткових композицій, що вирізняються яскравістю та чистотою палітри. Створює пейзажі, на яких крізь сади та старі дерева проглядається міський краєвид чи фрагмент хати. Роботам, присвяченим народним обрядам та релігійним святам, характерні площинність, використання традиційної орнаментики та церковної атрибутики; вони творять явище кольорової згеометризованої мозаїки, що доповнюють візуальні та змістові акценти у вигляді свічників, Царських врат, фрагментів дідуха чи образів, пов’язаних із весільним обрядом. Деякі твори зберігаються в Лебединському художньому музеї (Сумська обл.), Музеї сучасного мистецтва України (Київ), Закарпатському художньому музеї (Ужгород).

Тв.: «Молода» (2002), «Мелодії карпатського бароко», «Різдво» (обидва — 2004), «Свідок» (2005), «Осіннє бароко» (2006), «Великодень» (2007), «В саду божественних пісень» (2009), «Пісня пісень», «Квітень в Ужгороді» (обидва — 2012), «Різдвяний день», «Сонячний ранок» (обидва — 2013).

Літ.: Роман Е. Магія полотен Лесі Приймич // Образотворче мистецтво. 2007. № 1; Художники України: Творчо-біогр. альбом-довід. К., 2011. Вип. 6; Леся Приймич. Живопис: Альбом. Уж., 2021.

М. В. Приймич

Основні твори

«Молода» (2002), «Мелодії карпатського бароко», «Різдво» (обидва — 2004), «Свідок» (2005), «Осіннє бароко» (2006), «Великодень» (2007), «В саду божественних пісень» (2009), «Пісня пісень», «Квітень в Ужгороді» (обидва — 2012), «Різдвяний день», «Сонячний ранок» (обидва — 2013).

Рекомендована література

  1. Роман Е. Магія полотен Лесі Приймич // Образотворче мистецтво. 2007. № 1;Google Scholar
  2. Художники України: Творчо-біогр. альбом-довід. К., 2011. Вип. 6;Google Scholar
  3. Леся Приймич. Живопис: Альбом. Уж., 2021.Google Scholar

Фотоілюстрації

Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Приймич Леся Юріївна / М. В. Приймич // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2023. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-878411

Том ЕСУ:

Стаття має лише електронну версію

Дата опублікування статті онлайн:

2023

Дата останньої редакції статті:

2023-04-14

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

Ключове слово:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

878411

Кількість переглядів цього року:

40

Схожі статті

Буланий
Людина  |  Том 3 | 2004
Т. Б. Токарева
Добош
Людина  | Том 8 | 2008
В. Ґрешлик, М. І. Мушинка
Вітковський
Людина  |  Том 4 | 2024
І. М. Блюміна

Нагору