Погорілко Віктор Федорович
ПОГОРІ́ЛКО Віктор Федорович (12. 08. 1938, с. Маринівка Сніжнянського р-ну Сталінської обл., нині Горлівського р-ну Донецької обл. — 25. 04. 2006, Київ) — правознавець. Доктор юридичних наук (1989), професор (1990), член-кореспондент НАНУ (2003), академік НАПрНУ (2004). Заслужений діяч науки і техніки України (2003). Державна премія України в галузі науки і техніки (2004). Премія імені М. Василенка НАНУ (2002). Орден «За заслуги» 3-го (1996) і 2-го (1999) ступенів. Закінчив Київський університет (1963). Відтоді працював у органах прокуратури; від 1969 (з перервою) — в Інституті держави і права НАНУ (Київ): від 1991 — завідувач відділу проблем законотворчості, від 1993 — завідувач відділу конституційного права та місцевого самоврядування, водночас від 2001 — заступник директора; за сумісництвом від 1996 — завідувач кафедри конституційного права та місцевого самоврядування Київського університету права; від 1999 — професор Київського університету. 1973–90 — в Інституті політології і соціального управління (до 1988 — Вища партійна школа при ЦК КПУ): від 1988 — завідувач кафедри радянського державного будівництва і права. Був заступником голови Центральної виборчої комісії (1993–94), членом Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (1994–99), членом Міжвідомчої комісії з питань місцевого самоврядування при Кабінеті Міністрів України (від 1998), Міжнародної асоціації конституційного права (від 2001) та ін. Брав участь у підготовці проєктів Декларації про державний суверенітет України, Конституції України 1996, низки законопроєктів. Наукові дослідження: теорія Конституції України, питання її юридичної природи й основних принципів; розвиток конституційного законодавства та вдосконалення державності; проблеми конституціоналізму, конституційного процесу та політичної системи суспільства, механізму реалізації прав, свобод та обов’язків людини і громадянина, організації та функціонування державної влади та місцевого самоврядування. Член редколегії і один із авторів «Юридичної енциклопедії» (т. 1–6, 1998–2004), «Антології української юридичної думки» (т. 1–10, 2002–2005; усі — Київ).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Функции Советского общенародного государства. 1980; Местные Советы в механизме осуществления функций Советского общенародного государства. 1986; Нова Конституція України: Огляд, коментарі. 1996; 1997; 1998; Основи конституційного ладу України. 1997; Український парламентаризм: минуле і сучасне. 1999 (співавтор); Референдуми в Україні: історія і сучасність. 2000 (співавтор); Державотворення і правотворення в Україні: досвід, проблеми, перспективи. 2001 (співавтор); Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: проблеми теорії і практики. 2001 (співавтор); Муніципальне право України: Підруч. 2001; 2006; 2009 (співавтор); Органи державної влади України. 2002 (співавтор); Проблеми реалізації Конституції України: теорія і практика. 2003 (співавтор); Конституційне право України. Академічний курс. Т. 1. 2006 (співавтор); Правове забезпечення інформаційної діяльності в Україні. 2006 (співавтор); Погорілко Віктор Федорович. Вибрані праці. До 75-річчя від дня народження. 2013 (усі — Київ).
Рекомендована література
- Шемшученко Ю. С., Батанов О. В. Юридична наука як буття людини (до 75-річчя з дня народження члена-кореспондента НАН України Віктора Федоровича Погорілка) // Часопис Київського університету права. 2013. № 3.
Завантажити статтю
Людина 
