Петриченко Олег Йосипович

ПЕТРИЧЕ́НКО Олег Йосипович (20. 11. 1930, с. Лобойківка Петриківського, нині Дні­провського р-ну Дні­пропетровської обл. — 29. 09. 2010, Львів) — геолог, геохімік. Доктор геолого-мінералогічних наук (1984), професор (1996). Закінчив Дні­пропетровський університет (нині Дні­про, 1954). Від­тоді працював геологом, начальником загону в геологорозвідувальних партіях Іркутського геологічного управлі­н­ня (Пів­ден­но-Західне Прибайка­л­ля та Східні Саяни, РФ); 1959—2010 — в Ін­ституті геології і геохімії горючих копалин НАНУ (Львів): 1984—2007 — завідувач від­ділу геохімії осадових товщ нафтогазоносних провінцій, 2007—10 — провід­ний науковий спів­робітник. Основні напрями наукової діяльності — літолого-геохімічні дослідже­н­ня хемоген­них утворень нафтогазоносних провінцій. П. зʼясував глобальні закономірності формува­н­ня та просторово-вікового роз­поділу комплексу певних корисних копалин, повʼязаних з осадовими від­кладами в цілому та евапоритами зокрема. Уперше роз­крив і об­ґрунтував природу закономірності вікового роз­поділу калійних солей залежно від їхнього хімічного та мінерального складу, модель генетичного звʼязку родовищ самородної сірки з евапоритами сульфатного типу, роз­робив концепцію парагенезису вуглеводнів і фосфоритів з осадовими від­кладами, що формувалися на етапах хлоридного галогенезу. Вперше виявив викопні мікроорганізми у про­зорих кри­сталах гіпсу з тираського горизонту Пере­дкарпа­т­тя. Створив наукову школу з про­блеми фізико-хімічних умов формува­н­ня галоген­них від­кладів та науковий напрям у галузі знань про евапорити — термобарогеохімія евапоритів.

Завантажити статтю