Петришин Олександр Віталійович
ПЕТРИ́ШИН Олександр Віталійович (30. 04. 1960, м. Городок, нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл.) — правознавець. Доктор юридичних наук (1999), професор (2001), академік НАПрНУ (2004). Заслужений діяч науки і техніки України (2004). Державна премія України в галузі науки і техніки (2012). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2020). Закінчив Харківський юридичний інститут (1985), де відтоді й працював (нині Національний юридичний університет): 2007–22 — завідувач кафедри теорії держави і права; водночас від 1999 — в апараті НАПрНУ: 2002–07 — головний вчений секретар, 2007–10 — віце-президент, 2010–16 — перший віце-президент, 2016–22 — президент. 26 листопада 2021 Указом Президента України за результатами конкурсу призначений суддею Конституційного Суду України. Присягу склав 21 вересня 2022. Наукові дослідження: методологія права, громадянське суспільство, права та свободи людини і громадянина, верховенство права, загальна теорія державної служби.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Статус службової особи: природа, структура, спеціалізація. К., 1990; Государственная служба. Историко-теоретические предпосылки: Сравнительно-правовой и логико-понятийный анализ. Х., 1998; Державна служба: організаційно-правова структура та шляхи розвитку. К., 1999 (співавтор); Загальна теорія держави і права: Підруч. Х., 2002; 2009 (співавтор); Конституція України: Наук.-практ. коментар. К., 2003 (співавтор); Правова культура в умовах становлення громадянського суспільства. Х., 2007 (співавтор); Демократична правосвідомість: ознаки, передумови становлення та тенденції втілення в українському соціумі. Х., 2010 (співавтор); Конституція України: Наук.-практ. коментар. Х., 2011 (співавтор); Правова наука України: сучасний стан, виклики та перспективи розвитку. Х., 2021 (співавтор).
Рекомендована література
- Професори Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Х., 2014.