Бісноват Матус Рувимович

БІСНОВА́Т Матус Рувимович (10(23). 10. 1905, Миколаїв — 06. 11. 1977, Москва) — конструктор авіаційної та ракетної техніки. Доктор технічних наук (1965). Герой Соціалістичної Праці (1975). Ленінська премія (1966). Державна премія СРСР (1973). Державні нагороди СРСР. Закінчив Московський авіаційний інститут (1931). Відтоді працював у проєктно-конструкторських організаціях, зокрема від 1938 — головний конструктор спеціалізованого ДКБ Центрального аерогідродинамічного інституту (Москва), де під його керівництвом створені експериментальні літаки СК-1 та СК-2; у 1941–46 — головний конструктор низки авіаційних заводів (опікувався випуском винищувачів ЛАГГ-3, Як-7, Як-9 та ін. нової авіаційної техніки); 1946–53 — директор авіазаводу № 293 (м. Хімки Московскої обл.) та головний конструктор ДКБ-293 (під його керівництвом спроєктовано перший у СРСР самонавідний реактивний снаряд класу «повітря–повітря» СНАРС-250 для озброювання винищувачів і ракетний комплекс берегової оборони «Шторм» із дозвуковим реактивним снарядом); 1953–54 — начальник конструкторського відділу заводу № 938 (ст. Ухтомська Московської обл.); 1955–76 — начальник і головний конструктор КБ «Молнія» (м. Тушино, нині в межах Москви). Очолював розроблення та впровадження у виробництво низки керованих ракет класу «повітря–повітря», зокрема К-8М (К-88, 1963), К-8М-2 (Р-98, 1965), К-80 (Р-4, 1965), К-40 (Р-40, 1971), К-60 (Р-60, 1973), К-98М (Р-98М, 1975), К-80М (Р-4М, 1979); теплостійких металокерамічних з’єднань; спеціальних способів оброблення титанових сплавів.

Завантажити статтю