Бісноват Матус Рувимович

БІСНОВА́Т Матус Рувимович (10(23). 10. 1905, Миколаїв — 06. 11. 1977, Москва) — кон­структор авіаційної та ракетної техніки. Доктор технічних наук (1965). Герой Соціалістичної Праці (1975). Ленінська премія (1966). Державна премія СРСР (1973). Державні нагороди СРСР. Закінчив Московський авіаційний ін­ститут (1931). Від­тоді працював у проєктно-кон­структорських організаціях, зокрема від 1938 — головний кон­структор спеціалізованого ДКБ Центрального аеро­гідродинамічного ін­ституту (Москва), де під його керівництвом створені екс­периментальні літаки СК-1 та СК-2; у 1941—46 — головний кон­структор низки авіаційних заводів (опікувався випуском винищувачів ЛАГГ-3, Як-7, Як-9 та ін. нової авіаційної техніки); 1946—53 — директор авіазаводу № 293 (м. Хімки Московскої обл.) та головний кон­структор ДКБ-293 (під його керівництвом спроєктовано перший у СРСР самонавідний ре­активний снаряд класу «повітря—повітря» СНАРС-250 для озброюва­н­ня винищувачів і ракетний комплекс берегової оборони «Шторм» із до­звуковим ре­активним снарядом); 1953—54 — начальник кон­структорського від­ділу заводу № 938 (ст. Ухтомська Московської обл.); 1955—76 — начальник і головний кон­структор КБ «Молнія» (м. Тушино, нині в межах Москви). Очолював роз­робле­н­ня та впровадже­н­ня у виробництво низки керованих ракет класу «повітря—повітря», зокрема К-8М (К-88, 1963), К-8М-2 (Р-98, 1965), К-80 (Р-4, 1965), К-40 (Р-40, 1971), К-60 (Р-60, 1973), К-98М (Р-98М, 1975), К-80М (Р-4М, 1979); тепло­стійких металокерамічних зʼ­єд­нань; спеціальних способів обробле­н­ня титанових сплавів.

Завантажити статтю