Арцтовський Генрик-Броніслав

АРЦТО́ВСЬКИЙ Генрик-Броніслав (Arctowski Henryk Bronisław; 15. 07. 1871, Варшава — 21. 02. 1958, Вашинґтон, похований у Варшаві) — польський геолог, геофізик, метеоролог. Від 1888 вивчав математику, фізику й астрономію у Льєзькому університеті (Бельгія); від 1889 — у Парижі, де студіював геологію та хімію спочатку в Природничому музеї, згодом — в Університеті Сорбонна, тоді ж поглиблював знання у Коледжі де Франс і Гірничій школі. Активно контактував з М. Склодовською-Кюрі. У цей період розпочав провадити польові геологічні дослідження. Від 1893 — на дослідній роботі у Льєзькому університеті. Займався геолого-океанографічними дослідженнями в Англії, метеорологічними — в Англії та Бельгії, гляціологічними — у Швейцарії. 1897–99 — хімік-геолог у складі експедиції з вивчення морфологічної геології, гляцеології та метеорології Південних Анд і архіпелагу островів між Південною Америкою та Антарктидою. 1903–09 керував метеорологічною станцією в м-ку Укль (Бельгія) і опрацював наукові дані, зібрані під час антарктичної експедиції. Розвинув власну гіпотезу про подібність геологічної будови Південних Андів (зокрема Вогняної Землі) та півострова Грехема в Антарктиді. 1910 брав участь у науковій експедиції на Шпіцберґен і Лофотенські острови. 1910–18 — завідувач природничого відділу Нью-Йоркської публічної бібліотеки. У США здійснював дослідження щодо причин кліматичних змін, вивчав їхній вплив на органічні процеси. 1912 Львівський університет присвоїв йому звання почесного доктора. Водночас брав активну участь у житті польської діаспори, вболівав за польський визвольний рух. 1919–20 під час Версальських переговорів перебував у Парижі, надавав допомогу польській делегації. 1919 за дорученням польської влади був експертом під час розвідування покладів солі в регіоні Іновроцлава. Від 1921 — професор, завідувач кафедри геофізики та метеорології, водночас 1930–32 — директор-наставник Обсерваторії та завідувач кафедри астрономії Львівського університету. Редагував геофізичні та метеорологічні статті у часописі «Komunikaty». Організував Інститут геофізики та метеорології у Львові, магнітні станції у м-ках Янів (нині смт Івано-Франкове Яворівського р-ну) та Дашава (нині Стрийського р-ну; обидва — Львівської обл.). 1929 брав участь у конгресі (Копенгаген) Міжнародної метеорологічної організації; 1934 (Париж) і 1938 (Амстердам) — у конгресах Міжнародної географічної спілки. Постулював участь Польщі у Міжнародному полярному році 1932–33; у 1929 був ініціатором створення Міжнародної комісії зі зміни клімату, 1931 став її віце-головою, а 1934 — головою. Від 1935 — член Польської АН; очолював її Фізико-географічну комісію. Здійснював геотермічні вимірювання на нафтових промислах на українських землях. На момент початку 2-ї світової війни (1 вересня 1939) перебував на міжнародному конгресі у Вашинґтоні. Відтоді до 1950 працював у Смітсонівському інституті в цьому ж місті. 1953–54 мешкав у Нью-Йорку, 1954–57 — у Флориді (обидва — США), від 1957 — знову у Вашинґтоні. У США досліджував умови утворення мінералів, вивчав метеорологію та кліматологію, сонячно-земні зв’язки з погляду кліматології. Ім’ям А. названо: ефект, коли світло, заломлюючись за допомогою кристаликів льоду в атмосфері, створює навколо сонця гало з двома додатковими симетричними дугами світла; польську наукову станцію на о-ві короля Ґеорґа (Південні Шетландські о-ви), дослідне судно ВМС Польщі; нунатак, гору, купол, бухту та півострів в Антарктиді, гору та льодовик на Шпіцберґені. 1969 НАН США заснувала медаль Арцтовського, якою нагороджують астрофізиків «за дослідження сонячної фізики та сонячно-земних відносин».

Рекомендована література

1. Profesor Henryk Bronisław Arctowski (1871–1958) jako geofizyk: Materiały konferencyjne.Warszawa, 2008.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю