Антонюк Олександр Анатолійович
АНТОНЮ́К Олександр Анатолійович (25. 09. 1971, м. Кам’янець-Подільський Хмельницької обл.) — живописець. Син А. К. Антонюка. Член НСХУ (2000). Закінчив Прикарпатський університет (Івано-Франківськ, 1998; викладачі М. Фіґоль, Б. Бойчук). Викладав у Хмельницькій художній школі (1997–98), Хмельницькому університеті (2015–17). Відтоді — на творчій роботі. Митець постійно експериментує з кольоровою палітрою, представленням людської фігури, використанням символів, алюзій українського романтизму та народного мистецтва, інтерпретує міфологічні, казкові та біблійні теми. Учасник обласних, всеукраїнських, міжнародних мистецьких виставок від 1998. Персональні — у Берліні (2000), Кармелі (США), Ганновері (Німеччина; обидві — 2001), Хмельницькому (2001, 2003, 2007, 2011, 2013, 2016, 2020), Києві (2001, 2004), Брауншвайзі (2003), Потсдамі (обидва — Німеччина), Ґданську (Польща; обидві — 2005), Вінниці (2008, 2016, 2019), Чернівцях, Одесі, Запоріжжі (усі — 2010), Львові (2011–12). Роботи А. відзначено дипломами на Львівському осінньому салоні «Високий замок» (2001), Всеукраїнській виставці-конкурсі «Вакханалія» (Одеса, 2003). Деякі твори зберігаються в Хмельницькому художньому музеї.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Рік бика» (1997), «Моління про чашу», «Човен», «Три кроки усвідомлення» (усі — 1998), «Другий вершник» (2002), «Ісус і самарянка» (2006), «Заколот», «Золотий човен» (обидва — 2007), «Вершники», «Зупинка», «Молодий володар Старого міста» (усі — 2008), «Під знаком Риби» (2010), «Небесні гості» (2012), «Ілля», «Закохані», «Хід королевою» (усі — 2013), «В’їзд у Єрусалим» (2016), «Мойсей» (2017), «Птахи над водою» (2018), «Сівба» (2019), «Місячне сяйво» (2022), «На рубежі»,«Ефект метелика» (обидва — 2023).
Рекомендована література
- Рожко-Павленко Л. Олександр Антонюк, художник ХХІ століття // Мат. наук.-практ. конф. до 20-річчя Хмельн. обл. худож. музею. 2006;
- Олександр Антонюк. Живопис: Каталог. 2008 (обидва — Хмельницький).
Фотоілюстрації
Людина 
