Беллін Емілій Федорович
Визначення і загальна характеристика
БЕЛЛІ́Н Емілій Федорович (15. 02. 1852, Берлін — 29. 04(12. 05). 1902, Харків) — лікар. Доктор медицини (1888), професор (1892). У 1860 разом із родиною переїхав до Харкова. Закінчив Харківський університет (1874), де відтоді й працював у хірургічній факультетській клініці асистентом В. Грубе (до 1876). Був земським лікарем Лебединського (Харківської губернії) та Гайворонського (Курської губернії) повітів. 1877–79 — ординатор шпиталю Червоного хреста у Харкові; від 1879 — старший поліцейський міський лікар. Водночас від 1888 — приват-доцент, згодом — професор Харківського університету. Секретар Харківського медичного товариства (1888–98). Ініціатор створення у Харкові Товариства нічних чергувань лікарів (1897). У зв’язку з тяжким захворюванням 1899 припинив діяльність, останні роки життя мешкав у Сумах. Основні наукові дослідження присвячені питанням судової медицини та криміналістики. Один із засновників вітчизняної судово-медичної гінекології, укладач атласу «Судебная медицина растления» (Санкт-Петербург, 1898), присвяченого експертизі статевих злочинів. Зробив вагомий внесок у формування судової балістики. Популяризував серед студентів та громадськості новий метод кримінальної реєстрації та ідентифікації особи злочинця — антропометрію. Вивчав питання боротьби з інфекційними хворобами, санітарії водопостачання у Харкові.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Опыты исследования над механизмом защемления грыжи. Из лаборатории хирургической клиники проф. В. Ф. Грубе // Тр. Харьков. мед. об-ва. 1875. № 4; Значение и оценка некоторых мер в борьбе с окружающими нас инфекциями. Х., 1884; К судебно-медицинской казуистике. Наблюдения в области огнестрельных ранений // Тр. Харьков. мед. об-ва. 1885. № 3; Наставление для дезинфекции при холере // Тр. комиссии по принятию мер против холеры. Х., 1885; По поводу рыбных отравлений, наблюдавшихся в Харькове в 1885 году. Х., 1885; Судебно-медицинская оценка внутричерепных повреждений // Тр. Харьков. мед. об-ва. 1886. № 3; Травматические повреждения сердца и больших сосудов в судебно-медицинском отношении // Рус. медицина. 1888. № 27–28; К вопросу о причинах скоропостижной смерти // Вест. обществ. гигиены, судеб. и практ. медицины. 1893. Т. 19; Нервные и душевные расстройства у оживленных повешенных и их эквиваленты. Судебно-медицинское значение этих расстройств. Х., 1896; Гонококк, его социальное и судебно-медицинское значение. Х., 1897.