Павлюк Аркадій Григорович
ПАВЛЮ́К Аркадій Григорович (19. 08. 1925, Київ — 02. 05. 2019, Вінниця) — живописець, графік і скульптор. Член НСХУ (1993). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закінчив Харківський художній інститут (1958; викладачі О. Кокель, М. Рибальченко, В. Сизиков, Л. Чернов). Відтоді — художник Будинку офіцерів Військової радіотехнічної академії ППО; 1960–61 — викладач дитячої художньої школи; 1961–70 — викладач студії образотворчого мистецтва Палацу піонерів (усі — Харків); від 1970 працював на Вінницькому художньо-виробничому комбінаті. Основні галузі — живопис, графіка, скульптура. Створював картини на історичну тематику, пейзажі. Автор живописних і скульптурних портретів, зокрема радянських партійних і військових діячів. Учасник обласних, республіканських, всесоюзних мистецьких виставок. Персональні — у Харкові (1967–68), Києві (1997, 2003), Вінниці (1998–2003, 2016). Деякі роботи зберігаються у Вінницьких художньому та краєзнавчому музеях, меморіальному комплексі «Брестська фортеця-герой» (м. Брест, Білорусь; митець подарував 48 робіт).
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Мати» (1941), «Весна на річці Лопань» (1954), «Доярки» (1956), «Брестська фортеця з прикордонниками» (1969), «Польський письменник Сат-Ок» (1970), «Ранньою весною» (1973), «Прифронтова ніч» (1974), «Вечір в Седневі» (1978), «По хмиз» (1979) «М. Коцюбинський біля старої стріхи» (1985), «Весна сорок п’ятого» (2000), «Боже, спаси і збережи» (2009); скульптури — «Ливарник» (1960), «Хлопчик» (1962), «Режисер театру юних» (2001).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
