ПАДО́ВСЬКИЙ Мирослав Петрович (15. 07. 1934, с. Малковичі Пере­мишльського пов., нині Під­карпатського воєводства, Польща — 29. 10. 2000, Львів) — графік, скульптор. Батько Олени та Ольги Падовських. Закінчив Львівський ін­ститут прикладного та декоративного мистецтва (1962), де й викладав (1965–2000). У галузі скульптури еволюціонував від реалізму лемківського дереворізьбле­н­ня до притаман­ного пластиці 20 ст. узагальне­н­ня та внутрішньої екс­пресії. У звʼязку з погірше­н­ням зору почав працювати як графік, використовуючи олівець, вугіль, туш, пастель тощо. 1996 у спів­авторстві зі скульптором П. Дзиндрою створив і встановив памʼятну бронзову плиту на могилі жертв депортації в рідному селі, свідком якої був 1945. Про сирітство, пере­бува­н­ня в дитячому будинку публікував спогади: «Коли скінчаться лиховісні сни» («Поклик сумлі­н­ня», 1992, квіт.), «Малковичі — наша памʼять і наш невгамовний біль…» («За вільну Україну», 1995, 3 берез.), «Могила в Малковичах» («Літопис червоної калини», 1995, № 7–12), «Закарбоване в памʼяті. Зі спогадів Мирослава Падовського, 1934 р. н., с. Малковичі, Надся­н­ня» («Лемківський календар, 2005», 2004), «Об­ставини трагедії українського села Малковичі» (Падовська О. «Книжка про Малковичі», 2014; обидві — Львів). Записував також спогади депортованих із Надся­н­ня, що пере­жили трагедію етноциду («Депортації. Західні землі України кінця 30-х — початку 50-х рр.: Документи, матеріали, спогади», у 3-х т., т. 3, Л., 2002). Як карто­граф створив «Картосхему рекреаційної системи Карпат» (Недашковская Н. Ю. «Рекреацион­ная система Советских Карпат», К., 1983), «Карту Надся­н­ня» (Середа В. «Зернинами у рідній борозні» // «За вільну Україну», 1992, 26 трав.; Борець Ю. «У вирі боротьби. Спогади учасника пов­станської боротьби (1941–1948)», К., 1993), картосхему «Малковичі 18 квітня 1945 р.» («Депортації. Західні землі України кінця 30-х — початку 50-х рр.: Документи, матеріали, спогади», у 3-х т., т. 1, Л., 1996) тощо. Учасник обласних, всеукраїнських, між­народних мистецьких ви­ставок від початку 1970-х рр. Персональна — у Львові (1999).