Санченко Антон Віталійович

СА́НЧЕНКО Антон Віталійович (29. 07. 1966, Херсон) — прозаїк-мариніст, публіцист, перекладач, видавець. Закінчив Херсонське морехідне училище рибної промисловості (1986), філологічний факультет Київського університету (2005). Був начальником радіостанції на суднах, займався підприємництвом, розробляв пошукові системи, заснував видавництво «Електрокнига». Як колумніст та літературний оглядач працював у журналах «Країна» і «Тиждень», як рецензент — на сайті «Літакцент». Засновник і куратор конкурсу мариністики «Мателот». Автор книг прози «Баркароли», «Весілля з Європою» (обидві — 2008), «Нариси бурси» (2011), «Левантійські канікули» (2014), «Круз та Лис» (2020), «Виїзна віза» (2022; усі — Київ) та «Земля Георгія» (Л., 2016). Переклав історичну розвідку «Принц Енріке Мореплавець» Ч.-Р. Бізлі (К., 2015), книгу оповідань «Фортуна капітана Блада» Р. Сабатіні (Т., 2016), роман «Терор» Д. Сіммонса (К., 2019), повість «Зухвалі капітани» Р. Кіплінґа (2019), роман «Коли проб’ють вісім склянок» А. Макліна (2022; обидва — Тернопіль).

Завантажити статтю