Приріз Ярослав Миколайович
ПРИ́РІЗ Ярослав Миколайович (30. 03. 1963, с. Ластівка Старосамбірського, нині Дрогобицького р-ну Львівської обл.) — церковний діяч УГКЦ. Здобув середню технічну освіту (1981); навчався у Львівській духовній семінарії УГКЦ (підпільно, 1983–88) та на вищих богословських студіях Папського східного інституту в Римі (1991–97); у 1996 здобув ступінь ліценцата східних церковних наук. Від 1983 працював на Дрогобицькому долотному заводі. 1987 прийняв дияконські свячення; 1988 рукопокладений на священника. Від 1989 душпастирював у Старосамбірському р-ні; від 1990 — у м. Дрогобич. 1992 вступив до Згромадження отців редемптористів; 1994 склав обіти у Львівській провінції Чину Найсвятішого Ізбавителя. Від 1997 брав участь у створенні Вищого духовного інституту імені блаженного священномученика Миколая Чарнецького у Львові; 2001 призначений його ректором та ігуменом монастиря святого Альфонса. Від 2005 — протосинкел Самбірсько-Дрогобицької єпархії. 2 березня 2006 іменований єпископом-помічником Самбірсько-Дрогобицьким, титулярним єпископом Аузії. 29 квітня того ж року у кафедральному соборі Пресвятої Трійці у Дрогобичі кардиналом Л. Гузаром хіротонізований на єпископа. 24 грудня 2011 введений на престол Самбірсько-Дрогобицької єпархії блаженнішим С. Шевчуком.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Шлях людини до Бога. Богословсько-душпастирські роздуми. Дрогобич, 2022.
Рекомендована література
- Зимомря М. Відкривати сутність духовного служіння людям // Франкова нива. Дрогобич, 2023.