Петров Олексій Леонідович
ПЕТРО́В Олексій Леонідович (Петров Алексей Леонидович; 04(16). 03. 1859, Санкт-Петербург — 05. 01. 1932, Прага) — російський вчений-славіст. Доктор слов’янознавства (1911). Почесний член Товариства імені А. Духновича в Ужгороді (1924). Закінчив історико-філологічний факультет Санкт-Петербурзького університету (1880). Викладав історію в гімназіях, працював професором слов’янознавства Вищих жіночих (Бестужевських) курсів (від 1887) та університету (1890–22) у Санкт-Петербурзі. 1922 емігрував у Чехо-Словаччину. У Празі був професором Російського народного (вільного) університету і співробітником Російського закордонного історичного архіву, вивчав фонди Слов’янської бібліотеки. Досліджував слов’янське питання в Чехо-Словаччині, Австро-Угорщині, Румунії, Сербії. Вивчав також актуальні питання історії та культури Закарпаття (Підкарпатської Русі), неодноразово відвідував край. Із цієї проблематики особливу наукову цінність становить монументальна праця «Материалы для истории Угорской Руси» (вып. 1–7, С.-Петербург, 1905–14; вып. 8–9, Прага, 1923–32), за видання перших випусків якої П. одержав наукові ступені спочатку магістра (1907), а потім і доктора. Підтримував творчі взаємини з багатьма діячами науки й культури Закарпатської України (А. Годинкою, А. Добрянським, Є. Сабовим, І. Сільваєм, Є. Фенциком та ін.).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Статьи об Угорской Руси. С.-Петербург, 1906; Мадьярская гегемония в Угрии (Венгрии) и Угорская Русь. Петроград, 1915; Об этнографической границе русского народа в Австро-Угрии, о сомнительной «венгерской» нации и о неделимости Угрии. Петроград, 1915; К вопросу о словенско-русской этнографической границе. Уж., 1923; Древнейшая церковно-славянская грамота 1404 г. о Карпаторусской территории: К основанию Грушевского монастыря св. архангела Михаила в Марамороше. Уж., 1927; Древнейшая на Карпатской Руси шолтысская грамота 1329 г. Уж., 1929; Древнейшие грамоты по истории карпаторусской церкви и иерархии 1391 — 1498 гг. Прага, 1930.
Рекомендована література
- Яворский Ю. А. Из истории научного исследования Закарпатской Руси (А. Л. Петров, В. А. Францев). Прага, 1928;
- Король І., Баб’як Ю. В. Францев і О. Петров як дослідники історії Закарпаття // Мат. наук. конф., присвячені пам’яті Івана Панькевича (23–24 жовтня 1992 р.). Уж., 1992;
- Олашин М. В. Питання феодальної історії Закарпаття в науковому доробку О. Л. Петрова // Там само;
- Керецман Н., Керецман В. Невідома стаття О. Петрова // Карпат. край [Ужгород]. 1995. № 5–8;
- Олашин М. В. Проблеми історії Закарпаття в працях російських істориків. Уж., 1996;
- Вчені Росії про Закарпаття: Із карпатознавчої спадщини. Уж., 2009.
Завантажити статтю
