Поросний Василь Васильович
ПОРО́СНИЙ Василь Васильович (1873, с. Міські Млини Зіньківського пов. Полтавської губ., нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 1942, Москва) — майстер художньої кераміки. Фахову підготовку отримав у гончаря Ф. Чирвенка та в Опішнянській земській гончарній майстерні (нині Полтавський р-н Полтавської обл.). Від 1894 разом з родиною виготовляв традиційний теракотовий і полив’яний посуд, декоративні вази й куманці, статуетки (зокрема Т. Шевченка та ін. відомих діячів), фігурки народних музик, гончаря за роботою тощо. П. разом із старшим сином Василем 1927 виїхав до Москви, де продовжував гончарювати. Учасник мистецьких виставок у Харкові, Курську (Росія; обидві — 1896), Ромнах (нині Сумська обл., 1899, 1908, 1910), Всеросійських кустарних у Санкт-Петербурзі (1902, 1907, 1913), Києві (1906, 1913), Полтаві (1909), Катеринославі (нині Дніпро, 1910), на яких роботи П. відзначено золотою, срібними й бронзовими медалями. Деякі твори зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному музеї історії України, Національному центрі народної культури «Музеї Івана Гончара» (усі — Київ), Музеї етнографії та художнього промислу (Львів), Полтавському краєзнавчому музеї, Дніпропетровському історичному музеї (нині Дніпро), Російському етнографічному музеї (Санкт-Петербург).
Рекомендована література
- Клименко О. Гончарі кінця ХІХ — початку ХХ ст.: Інноваційний напрямок // Нар. мистецтво. 1999. № 3–4;
- Щербаківський В. Українське мистецтво [Сер. Наук. спадщина Полтавщини. Вип. 2]. П., 2006.
Завантажити статтю
Людина 
