Поросний Василь Васильович

ПОРО́СНИЙ Василь Васильович (1873, с. Міські Млини Зіньківського пов. Полтавської губ., нині Полтавського р-ну Полтавської обл. — 1942, Москва) — майстер художньої кераміки. Фахову під­готовку отримав у гончаря Ф. Чирвенка та в Опішнянській земській гончарній майстерні (нині Полтавський р-н Полтавської обл.). Від 1894 разом з родиною виготовляв традиційний теракотовий і поливʼяний посуд, декоративні вази й куманці, статуетки (зокрема Т. Шевченка та ін. ві­домих діячів), фігурки народних музик, гончаря за роботою тощо. П. разом із старшим сином Василем 1927 ви­їхав до Москви, де продовжував гончарювати. Учасник мистецьких ви­ставок у Харкові, Курську (Росія; обидві — 1896), Ромнах (нині Сумська обл., 1899, 1908, 1910), Всеросійських ку­старних у Санкт-Петербурзі (1902, 1907, 1913), Києві (1906, 1913), Полтаві (1909), Катеринославі (нині Дні­про, 1910), на яких роботи П. від­значено золотою, срібними й бронзовими медалями. Деякі твори зберігаються у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, Національному музеї історії України, Національному центрі народної культури «Музеї Івана Гончара» (усі — Київ), Музеї етно­графії та художнього промислу (Львів), Полтавському крає­знавчому музеї, Дні­пропетровському історичному музеї (нині Дні­про), Російському етно­графічному музеї (Санкт-Петербург).