Попов Микола Інокентійович
ПОПО́В Микола Інокентійович (11. 06. 1950, м. Щигри Курської обл., РФ) — хоровий диригент, композитор, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (1998). Член НСКУ (1992). Закінчив Уфимський інститут мистецтв (РФ, 1975), Донецьку консерваторію (1987; кл. О. Рудянського). Від 1979 — завідувач музичної частини Театру юного глядача, водночас від 1989 — викладач Фахового музичного коледжу (обидва — Запоріжжя). У творчому репертуарі — симфонічні, камерно-інструментальні, вокальні твори, музика до театральних вистав.
Додаткові відомості
- Основні твори
- для симфонічного оркестру — Сюїта на музику до вистави «Ромео і Джульєтта» (1990), «Образи» (1992); вокально-симфонічні — кантата «Серце, бий бій», «Монологи» (обидва — 1987, слова В. Маяковського), «Господи, помилуй» для хору й камерного оркестру (2005, текст канонічний); для камерного оркестру — «Три фрагменти» (1989); Струнний квартет (1993); для 2-х віолончелей — Прелюдія і Токата (1989), Інтродукція і Рондо (1996); для фортепіано — цикл дитячих п’єс, 5 прелюдій «Настрої» (усі — 1983); для хору — диптих «Величальна Україна» (1997, слова Г. Лютого), «Молитва» (1998, слова Т. Патенко), поема «Плакали янголи» (2002, слова А. Матвійчука); дитяча сюїта «Чомучка» (1988, слова Р. Зеленої); мюзикл «Мийдодір» (2000).
Рекомендована література
- Мартинюк Т. Микола Попов: Моногр. нарис. Мелітополь, 2003.
Завантажити статтю
Людина 
