Пономаренко Дмитро Дмитрович
ПОНОМАРЕ́НКО Дмитро Дмитрович (14(27). 10. 1909, Харків — 04. 04. 1987, там само) — актор, співак (баритон). Народний артист УРСР (1956). Закінчив драматичну студію театру «Березіль» (Харків, 1933), де й працював від 1932 (згодом Харківський український драматичний театр імені Т. Шевченка). 1940–61 — артист Харківського театру музичної комедії, 1961–67 — Київського театру оперети. 1967–70 працював на Одеській кіностудії художніх фільмів. Від 1974 — директор Харківського будинку актора. Його голос вирізнявся дзвінким верхнім регістром, чудовою вокальною технікою та бездоганною артикуляцією. П. — майстер перевтілення, гострої буфонади і психологічного проживання ролей. У своїй творчості поєднував: індивідуальний тип самовираження, грубувату простоту і спонтанність, традиціоналізм з новаторством.
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Голохвостий («За двома зайцями» В. Рождественського), Боні, Зупан, Пеніжек («Сільва», «Маріца» І. Кальмана), Яшка, Писар («Весілля в Малинівці», «Травнева ніч» О. Рябова), Сако («Кето і Коте» В. Долідзе), Лаксу («Зоріка» Ф. Легара); у кіно — Петро Гончарук («Стожари», 1939, режисер І. Кавалерідзе), «Назар Стодоля» (1954), «Гадюка» (1965; обидва — режисер В. Івченко, епізодичні ролі), Околодочний («Хуторець у степу», 1970, режисер Б. Бунєєв), Німецький офіцер («Зухвалість», 1971, режисер Г. Юнгвальд-Хількевич).