Поклітару Раду Віталійович

ПОКЛІТА́РУ Раду Віталі­йович (22. 03. 1972, Кишинів) — артист балету, хорео­граф, педагог. Заслужений діяч мистецтв України (2017), народний артист Молдови (2016). Національна премія України імені Т. Шевченка (2016). Лауреат між­народних конкурсів: імені О. Дановського в Бухаресті (1999), артистів балету «Арабеск» у Пермі (РФ, 2000), імені С. Лифаря в Києві, артистів балету і хорео­графів у Москві (обидва — 2001) і Варні (Болгарія, 2000, 2008), а також між­народних фестивалів: «Music of the World» (Італія, 1999), сучасної хорео­графії у Вітебську (Білорусь, 2000; усі — 1-а премія). Закінчив Пермське хорео­графічне училище (1991; кл. О. Сахарова), Білоруську академію музики (Мінськ, 1999; викладачі В. Єлізарʼєв, Ю. Чурко). Від 1991 працював у Великому театрі опери та балету Білорусі (Мінськ). 2000—01 — головний балет­мейстер Національного театру опери та балету Молдови імені М. Бієшу (Кишинів). 2001—06 працював за за­проше­н­ням на сценах України, Білорусі, Латвії, Росії. Від 2006 — засновник та головний балет­мейстер театру «Київ Модерн-балет» (від 2018 — академічний). Водночас від 2011 — професор кафедри хорео­графічного мистецтва Київського університету культури і мистецтв. 2012—13 був художнім керівником Київського театру опери і балету для дітей та юнацтва.

Серед найві­доміших по­становок — «Картинки з ви­ставки» на музику М. Мусоргського, «Весна священ­на» І. Стравинського (обидві — 2002), «Пере­хрестя» на музику М. Скорика (2012; усі — Національна опера України, Київ), «Ромео і Джульєт­та» (2003, Великий театр у Москві, спільно з англійським режисером Д. Дон­нел­ланом), «Попелюшка» (2005) С. Прокофʼєва, «Вій» О. Родіна (2023; обидві — Латвійська опера, Риґа); у театрі «Київ Модерн-балет» — «Кармен. ТV» на музику Ж. Бізе—Р. Щедріна (2006), «Болеро» на музику М. Равеля, «Веронський міф. Шек­спірименти» на музику різних авторів, «Дощ» на музику Й.-С. Баха та ін., «Лускунчик» (усі — 2007), «Лебедине озеро» (2013), «Спляча красуня» (2018), «Пікова дама» (2021) на музику П. Чайковського, «Жізель» А. Адана (2016), «Вій» О. Родіна (2019), «Маленький принц» на музику В.-А. Моцарта та українських колискових (2020). Творчий стиль хорео­графа вирізняють мит­тєво впі­знавана своєрідність авторського почерку, вмі­н­ня засобами танцю, пантоміми та режисури висловити актуальні філософські та етичні про­блеми. Для його ви­став характерна вражаюча вигадливість пластичної мови, побудованої на класичних та постмодерних елементах сценічного танцю. П. пере­конливо та лаконічно будує драматургічну кон­струкцію ви­стави (навіть якщо вона має попередню сценічну історію), а також вносить гумор та лірику у від­повід­них жанрових забарвле­н­нях по­становки. До творчих на­дбань хорео­графа можна зарахувати створе­н­ня яскравих індивідуальних образних характеристик персонажів, динаміку та екс­пресію побудови ви­стави, професійно досконалу роботу з музичним матеріалом. П. — ви­знаний у світі танцю креативний лідер українського хорео­графічного мистецтва кінця 20 — початку 21 ст.; «Київ Модерн-балет» вдало суміщає діяльність репертуарного театру та творчої лабораторії. Гастролі у Великій Британії, Іспанії, Китаї, Молдові, Нідерландах, Норвегії, Пів­ден­ній Кореї, США, Таїланді, Франції, Японії.

Завантажити статтю