Плескач Іван Якович
ПЛЕСКА́Ч Іван Якович (01(13). 02. 1889, м. Миргород, нині Полтавської обл. — початок 1930-х рр., м. Лубни Харківської, нині Полтавської обл.) — живописець, краєзнавець, археолог. Дійсний член Московського археологічного та Лубенського наукового товариств. Закінчив Миргородську художньо-промислову школу (1907; викладач О. Сластьон). Мешкав у м. Вітебськ (нині Білорусь), закінчив інститут. За часів УНР брав участь в організації українських військових частин в Миргороді. Був активним помічником О. Сластьона в збиранні експонатів для місцевого Наукового і художньо-промислового музею (нині краєзнавчий музей), яким завідував від 1920. У 1922 його арештували й ув’язнили на 2 р., бо з музею викрали 5 коштовних золотих перснів і золотий натільний хрест родини гетьмана Д. Апостола. Від 1924 — директор Лубенського краєзнавчого музею; проводив археологічні розкопки на Лубенщині; займався малярством. Автор праць «Спасо-Преображенська церква у с. Нероновичах, історично-мистецька пам’ятка, збудована гетьманом Д. Апостолом в 1727–1732 рр.», «Шліфовані сокири-молоти Лубенського музею» // «Антропологія», К., 1929, ч. 2, «Археологічні досліди, які проводяться на Лубенщині за дорученням Укрнауки», «Декабристи на Лубенщині».
Рекомендована література
- Розсоха Л. Миргородський краєзнавчий музей: віхи становлення і розвитку // Сторінки історії Миргородщини: Зб. наук. пр. Вип. 1. 2000;
- Дяченко Т. Віхи становлення музейництва на Лубенщині // Полтавський краєзнавчий музей: Зб. наук. ст. 2001–2003 рр. 2004 (обидва — Полтава).
Завантажити статтю
Людина 
