Іваничук Михайло Миколайович
ІВАНИЧУ́К Михайло Миколайович (1895, с. Пилипи, нині Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 09. 08. 1937) — геоморфолог. Доктор географії (1925), професор (1933). Дійсний член НТШ. Закінчив Коломийську гімназію. Навчався у Львівському, Українському вільному та Карловому університетах (обидва — Прага). Під час 1-ї світової війни — хорунжий у гірській бригаді Легіону УСС. Після поразки ЗУНР перебував у таборі для військовополонених у м. Домб’є (Польща). Згодом емігрував до Чехословаччини, де працював асистентом, професором Українського педагогічного інституту (Прага). 1928 разом із С. Рудницьким переїхав до Харкова, де працював в ІНО (від 1931 — доцент кафедри фізичної географії), згодом в Українському НДІ географії і картографії. 1931–32 був заступником Р. Самойловича під час 3-ї експедиції на Землю Франца-Йосифа (відкрито архіпелаг невідомих о-ів, названий Комсомольським). Репресований у серпні 1937, розстріляний. Реабілітований 1953. Наукові дослідження у галузях геології та геоморфології України, Центральної Європи та Арктики. 2012 у рідному селі І. на будівлі школи встановлено йому меморіальну дошку.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Бо війна війною // Дзвін. 1989. Ч. 7–8; 14 місяців на Землі Франца-Йосифа. Х., 1934; Антарктида. Х., 1935.
Рекомендована література
- Іваничук Є. Життя і трагедія Михайла Іваничука // Перевал. 2000. № 4;
- Арсенич П. Галичани — жертви більшовицького режиму. Ів.-Ф., 2006;
- Полєк.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
