Яцько Іван Якович

ЯЦЬКО́ Іван Якович (24. 07. 1896, м-ко Новий Буг Херсонського пов. Херсонської губ., нині місто Баштанського р-ну Миколаївської обл. — 08. 06. 1978, Одеса) — геолог, палеонтолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1961), професор (1963). Закінчив Новобузьку учительську семінарію (1915) та Одеський ІНО (1925). У 1916—17 пере­бував у російській армії. 1918—22 учителював, був головою комітетуту з ліквідації неписьмен­ності у м. Олешки (нині Херсонського р-ну Херсонської обл.), працював в Одеській губосвіті. 1929—41 та від 1944 — в Одеському університеті: 1931—33 — завідувач кафедри геології, 1934—41, 1944—51 — доцент, 1952—60 — завідувач кафедри загальної геології та гідрогеології, 1960—72 — професор, 1972—77 — завідувач кафедри загальної та морської геології; водночас у довоєн­ний час — викладач Одеських водного та будівельного ін­ститутів, завідувач від­ділу палеонтології Зоолого-біо­логічного ін­ституту; 1941—42 — доцент, 1942—44 — завідувач кафедри геології та гео­графії Андижанського вчительського ін­ституту (Узбеки­стан). Засновник і від­повід­альний редактор республіканського наукового збірника «Геологія узбереж­жя і дна Чорного і Азовського морів в межах УРСР» (вип. 1—8, 1967—75). Ви­вчав двостулкові молюски родини уніонід із неогенових і антропогенових від­кладів Пів­дня України, рештки давніх ссавців (слонів, гієн та ін.), зсувні явища та геолого-морфологічні процеси на чорноморському узбереж­жі. Імʼям Я. на­звані 15 уніонідів, один з видів під­класу форамініфер з голоценових від­кладів Чорного моря і один з видів ряду черепашкових з міоценових шарів Причорноморʼя.

Завантажити статтю