Павлунь Микола Миколайович
ПАВЛУ́НЬ Микола Миколайович (18. 12. 1952, м. Берестечко, нині Луцького р-ну Волинської обл.) — геолог. Доктор геологічних наук (2003), професор (2005). Дійсний член НТШ (2019). Закінчив Львівський університет (1975), де відтоді й працює: 1991–98 — проректор з наукової роботи, 2004–11 та 2014–23 — декан геологічного факультету, 1996–2016 — завідувач кафедри геології корисних копалин, від 2016 — професор кафедри геології корисних копалин і геофізики. Президент Львівського наукового геологічного товариства (від 1995). Головний редактор «Вісника Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія геологічна» (2004–21). Наукові дослідження присвячені актуальним проблемам геології, металогенії і термобарогеохімії постмагматичних рудних формацій рідкісних та благородних металів, деяким мінералогічним аспектам формаційної типізації родовищ на прикладі піриту, топазу і флюориту.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Термобарогеохимия золота. Прогнозирование, поиски и оценка оруденения. Л., 1995 (співавт.); Розшуки і розвідка родовищ корисних копалин: Підруч. Л., 2014 (співавт.); Геологія корисних копалин: В 2 ч. Ч. 2. Екзогенні та метаморфогенні процеси рудоутворення: Підруч. Л., 2018 (співавт.); Геологічному факультету ЛНУ імені Івана Франка 75 років. Л., 2020 (співавт.); Термобарогеохімія в Україні. Л., 2021 (співавт.); Гіпогенна зональність постмагматичного (пневматолітово-гідротермального) зруденіння: Навч. посіб. Л., 2021 (співавт.).
Рекомендована література
- Матковський О. І., Гоцанюк Г. І. та ін. Учений-геолог і педагог (до 70-річчя від дня народження Миколи Миколайовича Павлуня) // Геологічний журнал. 2022. № 3.