Юрк Юрій Юрійович
ЮРК Юрій Юрійович (24. 04(06. 05). 1905, с. Миколаївка Катеринославського пов. Катеринославської губ., нині Дніпровського р-ну Дніпропетровської обл. — 16. 01. 1976, Сімферополь) — геолог, мінералог, геохімік. Доктор геолого-мінералогічних наук (1953), професор (1954). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1968). Учасник 2-ї світової війни. Державні та бойові нагороди СРСР. Закінчив Харківський інститут педагогічної професійної освіти (1932). У 1935–42 та 1945–56 працював в Інституті геологічних наук АН УРСР (Київ): 1936–42 — завідувач відділу геохімії рідкісних елементів, від 1946 — завідувач відділу мінералогії; за сумісництвом від 1946 — вчений секретар Президії АН УРСР; 1956–73 — директор, 1973–76 — завідувач відділу мінералогії Інституту мінеральних ресурсів Міністерства геології УРСР (Сімферополь). Вивчав рідкісні елементи в пегматитах Приазов’я, генезис залізних руд Азово-Чорноморського басейну, петрологію магматичних і метаморфічних комплексів України.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Рідкі метали в кристалічних породах УРСР // Вісн. АН УРСР. 1938. № 4; Пегматити Приазов’я. К., 1941; Петрология Уманского и Антоновского гранитного плутонов. К., 1953; Граниты и пегматиты Украинского кристаллического щита. К., 1956; Окислы железа Украинского кристаллического щита. К., 1961; Особенности минералогии фтора Украинского кристаллического щита. К., 1973 (співавт.).
Рекомендована література
- К столетию со дня рождения Юрия Юрьевича Юрка // Геология и полезные ископаемые мирового океана. 2005. № 2.