Пазовський Арій Мойсейович

ПАЗО́ВСЬКИЙ Арій Мойсе­йович (21. 01(02. 02). 1887, м. Перм, нині РФ — 06. 01. 1953, Москва) — диригент, педагог. Заслужений артист РСФРР (1925), народний артист УСРР (1935), СРСР (1940). Сталінська премія (1941, 1942, 1943). Закінчив Санкт-Петербурзьку консерваторію (1904; кл. скрипки П. Краснокутського та Л. Ауера, теорії музики — А. Лядова). 1905—06 — хор­мейстер Оперного театру в Єкатеринбурзі та Пермі, 1906—07 — помічник диригента в Казані й Саратові (усі — нині РФ), 1907—08 — диригент опери, яка обслуговувала Мінськ, Вітебськ, Гродно (усі — нині Білорусь), 1908—10 — Опери С. Зиміна (Москва). 1910—11, 1920—23, 1933—34 — головний диригент в Харкові (26 січня 1911 по­ставив оперу «Ріпка» В. Сокальського), 1911—12, 1918—20 — в Одесі, 1912—15 — в Києві (по­ставив «Мазепу» П. Чайковського, «Казки Гоф­фман­на» Ж. Оф­фенбаха, «Лоенґрін» Р. Ваґнера, «Намисто мадон­ни» Е. Вольфа-Фер­рарі (вперше в Україні), 1915—16 — в Тифлісі (нині Тбілісі), 1916—18 — в Опері Народного дому в Петро­граді (нині Санкт-Петербург). 1923—24, 1925—28 — диригент Великого театру в Москві, 1924—25, 1931—33 — головний диригент в Свердловську (нині Єкатеринбург), 1928—29 — в Харбіні (Китай), 1929—31 — в Баку. 1934—36 — головний диригент і художній керівник Державного столичного театру опери і балету в Києві, де по­ставив «Кармен» Ж. Бізе (від­кри­т­тя оперного сезону) та «Снігуроньку» М. Римського-Корсакова, яка з тріумфом про­йшла під час Декади українського мистецтва в Москві (1936). У 1936—43 — художній керівник Ленін­градського театру опери та балету імені С. Кірова (нині Санкт-Петербург), 1943—48 — Великого театру у Москві. П. був одним із найвидатніших оперних диригентів свого часу. Великий оперний репертуар, вимогливість до виконавців, точної інтонації, залізного ритму, виразності та логіки співу, створе­н­ня досконалого ансамблю солістів, хору та оркестру, драматургічної лінії всієї ви­стави виділяли його серед сучасників.

Завантажити статтю