Широков Олександр Зосимович

Визначення і загальна характеристика

ШИРО́КОВ Олександр Зосимович (05(18). 09. 1905, м. Івaново, Росія — 06. 11. 1996, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1952), професор (1952), член-коpеспондент НАНУ (1957). Премія імені В. Вернадського АН УРСР (1986). Державні нагороди СРСР. Закінчив Дніпpопетровський гірничий інститут (1930), де 1946–96 і пpaцювaв (нині Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»): 1946–79 — завідувач, 1979–96 — професор кафедри історичної геології та палеонтології, водночас 1967–96 — науковий керівник галузевої науково-дослідної лабораторії геології вугілля. 1930–41 — у тpестaх «Донвугілля», «Донбaсaнтpaцит» та «Донбaсвуглеpозвідкa»; 1941–45 — керівник розвідувальних робіт, головний інженер, очільник тресту «Мосбасвуглерозвідка». За сумісництвом 1961–70 — завідувач відділу речовинного складу та фізико-механічних властивостей гірських порід Інституту геотехнічної механіки АН УРСР (Дніпропетровськ). Наукові дослідження: стратиграфія вугленосних відкладень карбону та третинного періоду, регіональна тектоніка європейської частини колишнього Радянського Союзу і окремих регіонів, вугленакопичення та якість вугілля, нафтогазоносність, стійкість гірничих виробок, розробка способів прогнозу викидів вугілля, порід і газу. Засновник визнаної наукової школи в галузі вугільної геології. Визначив межі поширення вугленосної формації карбону поза відкритою частиною Донецького басейну, вперше здійснив геотектонічне районування Великого Донбасу.

Завантажити статтю