Шведенко Максим Авксентійович
ШВЕДЕ́НКО Максим Авксентійович (11(24). 09. 1902, с. Зелене Верхньодніпровського пов. Катеринославської губ., нині Олександрійського р-ну Кіровоградської обл. — 10. 12. 1937, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — геолог. Кандидат геолого-мінералогічних наук (1935). Навчався у ремісничому училищі в с. Саксагань (нині Кам’янського р-ну Дніпропетровської обл., 1915–17). У 1919–21 — завідувач політпросвіти та співробітник волосного військового відділу у рідному селі. Закінчив робітфак Дніпропетровського гірничого інституту (1924) та цей інститут (1929), відтоді працював у ньому: від 1935 — доцент кафедри петрографії, 1937 — в. о. декана геологічного факультету. Провадив геологічні дослідження на Донбасі (зокрема й поблизу м. Артемівськ, нині Бахмут Донецької обл.), Уралі та в Інгушетії (РФ). Першовідкривач і дослідник приазовських нефелінів (маріуполітів) — мінеральної сировини для виробництва кераміки, скла, силікагелю, поташу тощо. У листопаді 1937 заарештований, 3 грудня того ж року за сфабрикованим звинуваченням у приналежності до контрреволюційної організації засуджений до рострілу. 1958 реабілітований.
Рекомендована література
- Макаренко Д. Є. Голгофа українських геологів. К., 2007.