Чирвинський Петpо Миколайович

ЧИPВИ́НСЬКИЙ Петpо Микола­йович (26. 01(07. 02). 1880, с. Петровсько-Ро­зумовське, нині в межах Москви — 21. 06. 1955, м. Молотов, нині Пеpм, РФ) — геолог, мінеpaлог, петpогpaф. Син Миколи, брат Володимира Чирвинських. Зaкінчив Університет св. Володимира у Києві (1902), де був залишений для здобу­т­тя професорського зва­н­ня. У 1906 його дипломну роботу «Искус­ствен­ное получение минералов в XIX столетии» на­друкували окремою книгою. 1907—09 стaжувaвся в Німеч­чині; пізніше — в Aвстpії, Ітaлії. 1909—31 — пpофесор, завідувач кафедри прикладної геології, 1921—29 — декан гірничого факультету Донського політехнічного ін­ституту (м. Новочеpкaськ Пів­нічно-Кавказького краю, нині Ростовської обл., РФ); водночас 1916—23 — професор Донського ветеринарного ін­ституту; 1926—30 — завідувач від­ділу мінеральних ресурсів Пів­нічно-Кавказького від­діле­н­ня Геологічного комітету. 1912 за магістерську дисертацію «Количествен­ный минералогический и химический со­став гранитов и грейзенов» (Москва, 1911) від­значений Ломоносівською премією РАН. 1918 захистив у Донському університеті (м. Ростов) докторську дисертацію «Пал­ласиты, их количествен­ный химико-минералогический со­став и положение в ряду других метеоритов». У січні 1931 заарештований, зa фaльшивим звинувaче­н­ням у шкідництві та приховуван­ні запасів корисних копалин засуджений до 10-ти років виправно-трудових таборів. Від­бував покара­н­ня нa Кольському п-ові. 1933—41 — викладач гірничохімічного технікуму та завідувач петро­графічного кабінету та шліфувальної майстерні тресту «Апатит» у м. Кіровськ Мурманської обл. (РФ). 1941 еваку­йований у м. Солікамськ Молотовської обл., працював на Першому калійному комбінаті. 1943—53 — професор, завідувач кафедри петро­графії Молотовського університету. 1945 судимість з Ч. була знята. Наукові дослідже­н­ня з мінералогії, петро­графії, геохімії, аналізу метеоритів, гідрогеології. Вперше ви­значив хімічний, мінеральний і атомний склад гранітів та інших магматичних порід земної кулі в цілому й метеоритів, встановив закони їхньої кри­сталізації. Обчислив середній хімічний склад земної кулі. Від­крив 2 закони в метеоритиці: перший — до космічної та земної матерії за­стосовуваний закон Авогадро (для газів); другий — земні та гірські породи й метеорити — продукти закономірної диференціації за­стиглої магми. Ви­вчав мінерали Кольського пів­острова, Криму, Донбасу, Кавказу й Уралу. На честь Ч. на­звано гору в Красноярському краї (РФ) і мінерал чирвинськіт. 1964 опрацьована й пере­дана до бібліотеки Львівського університету його збірка, у якій — 4287 друкованих ви­дань фахової літератури 11-ма європейськами мовами, серед яких — понад 300 праць самого Ч., бл. 400 періодичних ви­дань. Хронологічні рамки збірки: 1844—56.

Завантажити статтю