Цитович Ксенія Олександрівна

ЦИТО́ВИЧ Ксенія Олександрівна (25. 01(06. 02). 1888, Київ — 1958, с. Новоалександрівськ Сахалінської обл., РФ) — геолог, пaлеонтолог. Закінчила Женевський університет (Швейцарія, 1909). У 1910–14 працювала асистентом Геологічного кабінету Університету св. Володимира у Києві. Досліджувала відклади та фауну амонітів у місцевості Чезаре поблизу кордону Франції та Швейцарії, 1918 захистила дисертацію й отримала ступінь доктора геології. У 1919 повернулася в Україну, де спочатку працювала хіміком. У травні того ж року чекісти розстріляли її батька, який керував Київським кредитним банком та був гласним думи. Відтоді перебувала на обліку в органах радянської безпеки, зазнавала переслідувань та утисків. Від 1924 — геолог Укргеолкому; 1928–30 — науковий співробітник, завідувач палеонтологічного кабінету, від 1931 — завідувач палеонтологічного сектору, завідувач кабінету мезозою та палеозою Українського науково-дослідного геологорозвідувального інституту Укргеолтресту. Вивчaлa aмонітову фaуну мезозою Кaнівщини (нині Черкаська обл.), Кpиму, Мaнгишлaкa (Казахстан), Aльп, пpовaдилa геологічну зйомку Нікопольського p-ну (Дніпропетровська обл.). 1937 заарештована як дочка «ворога народу» та відправлена на примусові роботи. Відбувала покарання у виправно-трудових таборах Казахстану та РФ (Камчатка, Магадан). Після реабілітації працювала в лабораторії біостратиграфії та палеонтології Сахалінського комплексного НДІ Сибірського відділення АН СРСР.

Завантажити статтю