Цитович Ксенія Олександрівна

ЦИТО́ВИЧ Ксенія Олександрівна (25. 01(06. 02). 1888, Київ — 1958, с. Новоалександрівськ Сахалінської обл., РФ) — геолог, пaлеонтолог. Закінчила Женевський університет (Швейцарія, 1909). У 1910–14 працювала асистентом Геологічного кабінету Університету св. Володимира у Києві. Досліджувала від­клади та фауну амонітів у місцевості Чезаре по­близу кордону Франції та Швейцарії, 1918 захистила дисертацію й отримала ступінь доктора геології. У 1919 повернулася в Україну, де спочатку працювала хіміком. У травні того ж року чекісти роз­стріляли її батька, який керував Київським кредитним банком та був гласним думи. Від­тоді пере­бувала на обліку в органах радянської без­пеки, за­знавала пере­слідувань та утисків. Від 1924 — геолог Укргеолкому; 1928–30 — науковий спів­робітник, завідувач палеонтологічного кабінету, від 1931 — завідувач палеонтологічного сектору, завідувач кабінету мезозою та палеозою Українського науково-дослідного геологорозвідувального ін­ституту Укргеолтресту. Ви­вчaлa aмонітову фaуну мезозою Кaнівщини (нині Черкаська обл.), Кpиму, Мaнгишлaкa (Казах­стан), Aльп, пpовaдилa геологічну зйомку Нікопольського p-ну (Дні­пропетровська обл.). 1937 заарештована як дочка «ворога народу» та від­правлена на примусові роботи. Від­бувала покара­н­ня у виправно-трудових таборах Казах­стану та РФ (Камчатка, Мага­дан). Після реабілітації працювала в лабораторії біо­страти­графії та палеонтології Сахалінського комплексного НДІ Сибірського від­діле­н­ня АН СРСР.