Харченко Олексій Кіндратович
ХА́РЧЕНКО Олексій Кіндратович (01. 08. 1905, м. Лебедин Харківської губ., нині Сумського р-ну Сумської обл. — 22. 10. 1984, Москва) — фахівець у галузі гірничої справи. Доктор технічних наук (1963), професор (1965). Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1966). Закінчив Харківський інженерно-економічний інститут (1931). Працював 1931–41 у Всесоюзному науково-дослідному вугільному інституті (Харків); 1941–43 — заступник начальника технічного управління Наркомату вугільної промисловості СРСР, помічник Наркома з питань відбудови шахт Донбасу; 1943–48 — начальник відділу паливної промисловості Держплану СРСР; 1948–53 — заступник голови Бюро з палива та транспорту РМ СРСР; 1953–67 — завідувач відділу економіки та заступник директора Інституту гірничої справи (м. Люберці Московської обл.); 1967–84 — директор, заступник директора Центрального науково-дослідного інституту економіки та науково-технічної інформації вугільної промисловості (Москва). Наукова діяльність пов’язана із заходами з удосконалення та підвищення продуктивності праці у вугільній промисловості. Вивчав досвід вуглевидобування за межами СРСР.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Угольная промышленность Китайской Народной Республики. 1959 (співавт.); Угольная промышленность Франции. 1961 (співавт.); Производительность труда в угольной промышленности и пути ее повышения. 1964; Трудоемкость добычи и переработки угля. 1970 (співавт.); Трудоемкость добычи угля и пути ее снижения. 1979 (співавт.); усі — Москва.
Завантажити статтю
Людина 
