Харитонов Олег Матвійович

Визначення і загальна характеристика

ХАРИТО́НОВ Олег Матвійович (06. 04. 1937, м. Таганрог Ростовської обл., РФ — 16. 04. 1998, Київ) — геофізик, геолог. Доктоp геолого-мінеpaлогічних наук (1991), член-коpеспондент НАНУ (1992). Державна премія України в галузі науки і техніки (1995). Закінчив Київський університет (1959). Відтоді працював у Київській геофізичній експедиції тресту «Укргеофізрозвідка». Від 1962 — в Інституті геофізики НАНУ (Київ): 1979–98 — заступник директора з наукової роботи, водночас 1987–98 — завідувач відділу регіональних проблем геофізики. 1993–98 — завідувач філії кафедри геофізичних методів пошуків і розвідки Київського університету. Наукові дослідження: глибинна будова та сейсмічність літосфери, структура земної кори та верхньої мантії Землі, сейсмічне районування території України. Вивчав відбиті хвилі, що формуються у нафтогазоносних провінціях з великою потужністю осадового чохла. На основі матричного методу розробив принципи інтерференційного аналізу динаміки сейсмічних полів, що формуються в умовах літосфери; увів у алгоритм матричних методів горизонти, що різнонахилені та виклинюються; довів тонкошаруватість структури глобальних і регіональних розділів літосфери; обґрунтував нерівномірно-шарувату сейсмічну модель континентальної літосфери.

Завантажити статтю