Фукс Едуард Карлович
ФУКС Едуард Карлович (30. 04. 1872, м-ко Копаткевичі Мозирського пов. Мінської губ., нині смт Гомельської обл., Білорусь — 02. 04. 1938, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.) — геолог. Герой Праці (1922). Дитячі та юнацькі роки минули в Охтирському пов. Харківської губ., де його батько працював управителемм в одного з поміщиків. Навчався в Катеринославському (нині Дніпро) та Санкт-Петербурзькому реальних училищах, Санкт-Петербурзькому гірничому інституті (1890–93, через сімейні обставини не зміг закінчити повний курс). Відтоді працював гірничим інженером у Кривбасі. 1894–97 керував пошуком покладів залізної руди в Бердянському пов. Таврійської губ. До 1919 співпрацював з Новоросійським товариством кам’яновугільного, залізоробного та рейкового виробництв. Тоді ж виконав перші обґрунтовані підрахунки запасів залізної руди в Кривбасі. Під час воєнних дій 1918–20 врятував від знищення матеріали з геології та розвідки криворізьких родовищ. У 1-й половині 1920-х рр., коли шахти Кривбасу через затоплення не працювали, Ф. займався експлуатацією покладів бурого вугілля на лівому березі р. Саксагань, напроти с. Веселі Терни (нині в межах Кривого Рогу). Від 1922 — викладач геологічних дисциплін Криворізького вечірнього робочого технікуму. Від того ж року — керівник геологорозвідувальної служби Південно-рудного тресту, потім — тресту «Руда». Від 1929 — завідувач геологорозвідувального бюро рудника імені Жовтневої революції; від 1930 — керівник Криворізької філії Геолтресту, головний геолог Кривбасу. Брав участь в описі відслонень, шурфів і свердловин, зокрема й у підземних гірничих виробках, складанні великомасштабних геологічних карт окремих рудників, розробленні методичних основ геологічної документації, систематизації матеріалів з геології Кривбасу. Нині у фондах геологорозвідувальної експедиції «Кривбасгеологія» зберігається понад 100 машинописних звітів, виконаних ним 1901–38. Співпрацював з М. Світальським, у співавторстві з яким опублікував праці «Работы по составлению полуверстной геологической карты Криворожского района» («Известия Геолкома», 1924, т. 43, № 2) та «Железорудные месторождения Кривого Рога» («Труды Всесоюзного геолого-разведочного объединения», 1932, вып. 153). У грудні 1930 заарештований, за звинуваченням у приналежності до «контрреволюційної шкідницької та диверсійної організації» засуджений до 10-ти років позбавлення волі з перебуванням у концтаборах. Завдяки клопотанню директора будівництва металургійного заводу Я. Весніна, якому потрібні були досвідчені фахівці для виконання геодезичних робіт, його звільнили як «буржуазного фахівця, що розкаявся в своїх помилках відносно радянської влади і був перевихований пролетаріатом». У січні 1938 Ф. заарештували вдруге за проведення «розвідувальної та підривної роботи на користь однієї з іноземних країн». Не витримавши знущань і принижень, він оголосив голодування. У стані крайнього виснаження його перевели до міської лікарні № 3, де він і помер. Родині про смерть Ф. не повідомили, місце його поховання не відоме. 1957 сім’ї видали довідку про відсутність складу злочину; остаточно реабілітований 1989. У 2016 вулицю Тухачевського в Кривому Розі перейменували на честь Ф.
Рекомендована література
- Белевцев Я. М., Гершойг Ю. Г., Жилкінський С. І. та ін. До сторіччя від дня народження Едуарда Карловича Фукса // Геологічний журнал. 1972. Т. 32, вип. 5;
- Макаренко Д. Є. Голгофа українських геологів. К., 2007;
- Парнак С. М., Смірнова Г. Я., Євтєхов В. Д. Видатний дослідник залізорудних родовищ Криворізького басейну Едуард Карлович Фукс. 140 років від дня народження // Геол.-мінерал. вісн. Криворіз. ун-ту. 2012. № 2.
Завантажити статтю
Людина 
