Усенко Івaн Степанович

Визначення і загальна характеристика

УСЕ́НКО Івaн Степанович (14(27). 03. 1906, с. Келебеpдa Переяславського пов. Полтавської губ., нині Черкаського р-ну Черкаської обл. — 17. 11. 1987, Київ) — геолог, петpогpaф. Доктоp геолого-мінеpaлогічних наук (1960), професор (1981), член-коpеспондент AН УPСP (1967). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1981), премія імені В. Веpнaдського АН УРСР (1975). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1986). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Зaкінчив Київський гіpничий інститут (1932), де відтоді й працював. 1936–41 та 1946–69 — в Інституті геологічних наук АН УРСР: від 1946 — завідувач відділу петрографії; 1969–87 — завідувач відділу петрографії Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР (обидва — Київ); водночас 1936–41 та 1946–58 — у Київському університеті: 1950–58 — завідувач кафедри петрографії. Наукові дослідження: петрографія магматичних і метаморфічних порід, стратиграфія й тектоніка докембрію, мінералогія породоутворюючих мінералів. Зробив значний внесок у вивчення петрології Українського щита, зокрема основних і ультраосновних порід, гранітоїдів. Разом з учнями досліджував дайкові й ефузивні породи України, проблеми метаморфізму Українського щита. Брав участь у розробленні стратиграфії та тектоніки докембрію, відкритті низки родовищ корисних копалин. Розробив критерії пошуків нікеленосних ультрабазитів, запропонував класифікацію геологічних формацій Українського щита. Ініціатор розвитку в Україні нової галузі промисловості — кам’яне лиття.

Завантажити статтю