Третяк Олександр Никифорович
Визначення і загальна характеристика
ТРЕТЯ́К Олександр Никифорович (22. 04. 1932, с. Коровинцi Недригайлiвського, нині Роменського р-ну Сумської обл. — 06. 08. 2010, Київ) — геофiзик. Доктор геолого-мiнералогічних наук (1980), професор (1993). Державна премія України в галузі науки і техніки (2001). Закiнчив Київський університет (1954). До 1958 працював у Приморській експедицiї Далекосхідного геофiзичного тресту та в трестi «Укрнафтогеофiзика» Головгеологiї при РМ УРСР. Від 1961 — в Iнститутi геофiзики НАНУ (Київ): 1981–2000 — завідувач вiддiлу геомагнетизму, від 2000 — головний науковий співробітник. Вивчав закономiрностi змiн геомагнiтного поля Землi в геологічному минулому.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Палеомагнетизм среднего и верхнего палеозоя УССР. К., 1965; Естественная остаточная намагниченность и проблема палеомагнитной стратификации осадочных толщ. К., 1983; Тонкая структура геомагнитного поля в позднем кайнозое. К., 1989 (співавт.); Магнитостратиграфическая шкала плейстоцена Украины // Геофизический журнал. 1994. Т. 16, № 2 (співавт.); Результаты палеомагнитных исследований мезозойско-раннекайнозойских пород Западной Антарктики (район архипелага Аргентинские острова) // Там само. 2002. Т. 24, № 4 (співавт.); Магнитостратиграфия осадочных отложений позднего неогена Керченского полуострова // Там само. 2010. Т. 32, № 2 (співавт.). Лiт.: Александру Никифоровичу Третяку — 70 лет // Геофизический журнал. 2002. Т. 24, № 2.
Завантажити статтю
