Ткачук Лук’ян Григорович
ТКАЧУ́К Лук’ян Григорович (15(28). 10. 1902, с. Немиринці Бердичівського пов. Київської губ., нині Бердичівського р-ну Житомирської обл. — 20. 06. 1981, Київ) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1947), професор (1949), академік АН УРСР (1972). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. Навчався у Вінницькому інституті народної освіти (1923–24), закінчив Київський інститут народної освіти (1926). У 1926–29 працював в Укргеолкомі; 1931–35 — у Київському гірничо-геологічному інституті; 1935–41 — у Київському університеті; водночас 1938–41 — завідувач сектору петрографії, 1961–68 — завідувач відділу літології і корисних копалин Інституту геологічних наук АН УРСР (Київ); 1945–61 — завідувач відділу літології Інституту геології і геохімії горючих копалин АН УРСР (Львів) та професор Львівського політехнічного інституту; 1969–81 — завідувач відділу геології і геохімії літогенезу Інституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР (Київ). Один із основоположників літології та петрографії осадових порід в Україні. Наукові дослідження були присвячені розвитку теоретичних засад петрографії вивержених, метаморфічних та осадових порід. Вивчав петрохімічні особливості осадових порід України, постседиментаційні зміни та їхню роль в утворенні родовищ корисних копалин. Розвинув уявлення про роль метасоматичних процесів у постседиментаційних перетвореннях осадових порід і формуванні покладів корисних копалин. Обґрунтував застосування термодинамічного аналізу як основи для прогнозування флюоритових, сульфідних та інших рудних родовищ осадового походження. Виконав фундаментальні дослідження в галузі петрогеохімії літогенезу в геосинклінальних, перехідних і платформних областях. Був одним із укладачів перших геологічних, тектонічних та літолого-палеографічних карт України. Зробив значний внесок у вивчення літології осадових формацій південно-східної частини Східно-Європейської платформи, Передкарпаття та Карпат, а також у розвиток уявлень про зв’язок літогенезу з утворенням родовищ корисних копалин. Під його керівництвом детально досліджено геологію та склад порід Рахівського кристалічного масиву Карпат; вивчено склад і закономірності утворення міоценових осадових відкладень Передкарпаття, з якими пов’язані поклади нафти та газу, калійно-магнезіальних солей і самородної сірки, а також туфів та приурочених до них бентонітів; висвітлено закономірності утворення та розміщення промислових родовищ самородної сірки; подано детальну характеристику складу та закономірностей розміщення родовищ будівельних матеріалів західних областей України.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Литология миоценовых отложений Черновицкой и юговосточной части Станиславской области. 1956; Раховский кристаллический массив (Карпаты). 1957; Менілітові сланці Карпат. 1963; Петрографія домезозойських осадочних порід Поділля. 1972; Пирокластические породы Украины. 1977; Каолины Глуховецко-Турбовского района Украинского щита и перспективы их использования. 1981 (усі — Київ, співавт.).
Рекомендована література
- Лук’ян Григорович Ткачук: Бібліографія вчених Української РСР. К., 1977;
- Ткачук Лукьян Григорьевич (28. 10. 1902 — 20. 06. 1981) // Зб. наук. пр. Ін-ту геол. наук НАНУ. 2012. Вип. 5;
- До 110-річчя від дня народження академіка АН України Л. Г. Ткачука, почесного члена УМТ // Зап. Укр. мінералог. т-ва. 2012. Т. 9.