Ткачук Лук’ян Григорович

Визначення і загальна характеристика

ТКАЧУ́К Лукʼян Григорович (15(28). 10. 1902, с. Немиринці Бердичівського пов. Київської губ., нині Бердичівського р-ну Житомирської обл. — 20. 06. 1981, Київ) — геолог. Доктор геолого-мінералогічних наук (1947), професор (1949), академік АН УРСР (1972). Учасник 2-ї світової війни. Державні нагороди СРСР. На­вчався у Він­ницькому ін­ституті народної освіти (1923—24), закінчив Київський ін­ститут народної освіти (1926). У 1926—29 працював в Укргеолкомі; 1931—35 — у Київському гірничо-геологічному ін­ституті; 1935—41 — у Київському університеті; водночас 1938—41 — завідувач сектору петро­графії, 1961—68 — завідувач від­ділу літології і корисних копалин Ін­ституту геологічних наук АН УРСР (Київ); 1945—61 — завідувач від­ділу літології Ін­ституту геології і геохімії горючих копалин АН УРСР (Львів) та професор Львівського політехнічного ін­ституту; 1969—81 — завідувач від­ділу геології і геохімії літогенезу Ін­ституту геохімії і фізики мінералів АН УРСР (Київ). Один із основоположників літології та петро­графії осадових порід в Україні. Наукові дослідже­н­ня були присвячені роз­витку теоретичних засад петро­графії вивержених, метаморфічних та осадових порід. Ви­вчав петрохімічні особливості осадових порід України, постседиментаційні зміни та їхню роль в утворен­ні родовищ корисних копалин. Роз­винув уявле­н­ня про роль метасоматичних процесів у постседиментаційних пере­творе­н­нях осадових порід і формуван­ні покладів корисних копалин. Об­ґрунтував за­стосува­н­ня термодинамічного аналізу як основи для про­гнозува­н­ня флюоритових, сульфідних та інших рудних родовищ осадового походже­н­ня. Виконав фундаментальні дослідже­н­ня в галузі петрогеохімії літогенезу в геосинклінальних, пере­хідних і платформних областях. Був одним із укладачів перших геологічних, тектонічних та літолого-палео­графічних карт України. Зробив значний внесок у ви­вче­н­ня літології осадових формацій пів­ден­но-східної частини Східно-Європейської платформи, Пере­дкарпа­т­тя та Карпат, а також у роз­виток уявлень про звʼязок літогенезу з утворе­н­ням родовищ корисних копалин. Під його керівництвом детально досліджено геологію та склад порід Рахівського кри­сталічного масиву Карпат; ви­вчено склад і закономірності утворе­н­ня міоценових осадових від­кладень Пере­дкарпа­т­тя, з якими повʼязані поклади нафти та газу, калійно-магнезіальних солей і самородної сірки, а також туфів та приурочених до них бентонітів; висвітлено закономірності утворе­н­ня та роз­міще­н­ня промислових родовищ самородної сірки; по­дано детальну характеристику складу та закономірностей роз­міще­н­ня родовищ будівельних матеріалів західних областей України.

Пр.: Литология миоценовых отложений Черновицкой и юговосточной части Станиславской области. 1956; Раховский кри­стал­лический мас­сив (Карпаты). 1957; Менілітові сланці Карпат. 1963; Петро­графія домезозойських осадочних порід Поді­л­ля. 1972; Пирокластические породы Украины. 1977; Каолины Глуховецко-Турбовского ра­йона Украинского щита и пер­спективы их использования. 1981 (усі — Київ, спів­авт.).

Літ.: Лукʼян Григорович Ткачук: Бібліо­графія вчених Української РСР. К., 1977; Ткачук Лукьян Григорьевич (28. 10. 1902 — 20. 06. 1981) // Зб. наук. пр. Ін-ту геол. наук НАНУ. 2012. Вип. 5; До 110-річчя від дня народже­н­ня академіка АН України Л. Г. Ткачука, почесного члена УМТ // Зап. Укр. мінералог. т-ва. 2012. Т. 9.

Д. Є. Макаренко

Завантажити статтю