ТАНАТА́Р Йосип Ісакович (17(29). 09. 1880, м. Мелітополь Таврійської губ., нині Запорізької обл. — 13. 12. 1961, Дні­пропетровськ, нині Дні­про) — гірничий інженер, геолог, петро­граф. Прадід Т. Чаркіної. Доктор геолого-мінералогічних наук (1927), професор (1914). Закінчив Катеринославське вище гірниче училище (нині Дні­про, 1903), Фрайбурзьку гірничу академію (1905) та Мюнхенський університет за геологічним фахом зі зва­н­ням доктора натурфілософії (1911, дисертація «Petrographishe Studien im Kleinen Kaukasus»; обидва — Німеч­чина). 1913 у Московському університеті отримав ступінь магістра геології та гео­гнозії. Працював 1903–58 у Дні­пропетровському гірничому ін­ституті: 1914–58 — завідувач кафедри геології та роз­відки родовищ корисних копалин. Наукові дослідже­н­ня: про­блеми петро­графії і геохімії залізорудної формації Криворіж­жя, забезпече­н­ня промисловості мінеральною сировиною і енергетичними ресурсами. За життя Т. один із мінералів на­звали танатаритом. 2016 у рідному місті на будівлі колишнього реального училища встановили памʼятну дошку, а вулицю Московська та провулок Московський пере­йменували на його честь.