Соллогуб Всеволод Борисович

СОЛЛОГУ́Б Всеволод Борисович (20. 08. 1912, с. Кудріно, нині Владимирської обл., РФ — 17. 11. 1988, Київ) — геофізик. Доктор геолого-мінералогічних наук (1963), професор (1964), член-кореспондент АН УРСР (1967). Державна премія УРСР (1984, 1989) та України (1995, посмертно) в галузі науки і техніки, премія імені В. Вернадського АН УРСР (1976). Державні нагороди СРСР. Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут (нині Дніпро, 1935). Від 1933 працював в Українському геологічному управлінні «Укрнафтоторфрозвідка», Середньоволзькому відділенні Союзного геофізичного тресту, Краснодарському геофізичному тресті (обидва — РФ). 1947–49 — у Київському геологорозвідувальному технікумі; 1952–55 — у Київському політехнічному інституті; 1955–61 — в Інституті геологічних наук АН УРСР, де заснував геофізичну лабораторію; від 1961 — завідувач відділу сейсмометрії та заступник директора з наукової роботи Інституту геофізики АН УРСР (обидва — Київ). Вивчав глибинну будову Землі сейсмічними методами з метою наукового обґрунтування напрямів пошуків родовищ корисних копалин і оцінки перспективних запасів мінеральної сировини на великих глибинах. Брав участь у проведенні глибинного сейсмічного зондування за такими геотраверсами: Адріатичне море — Карпати — Балтійський щит; Чорне море — Полярний Урал; Північнонімецька западина — Свентокшиські гори — Український щит; Північнонімецька западина — Рудні гори — Чеський масив — Паннонський масив — Південні Карпати — Гірський Крим. Встановив елементи й складові карти фізичних полів і структурні схеми поверхні Мохоровичича, виявив глибинні розломи та їх зв’язок із підвищеними концентраціями мінеральної сировини. Ґрунтовно дослідив глибинну будову земної кори України, Українського щита, Дніпровсько-Донецького авлакогену.

Завантажити статтю