Соллогуб Всеволод Борисович

СОЛ­ЛОГУ́Б Всеволод Борисович (20. 08. 1912, с. Кудріно, нині Владимирської обл., РФ — 17. 11. 1988, Київ) — геофізик. Доктор геолого-мінералогічних наук (1963), професор (1964), член-кореспондент АН УРСР (1967). Державна премія УРСР (1984, 1989) та України (1995, посмертно) в галузі науки і техніки, премія імені В. Вернадського АН УРСР (1976). Державні нагороди СРСР. Закінчив Дні­пропетровський гірничий ін­ститут (нині Дні­про, 1935). Від 1933 працював в Українському геологічному управлін­ні «Укрнафтоторфрозвідка», Середньоволзькому від­ділен­ні Союзного геофізичного тресту, Краснодарському геофізичному тресті (обидва — РФ). 1947–49 — у Київському геологорозвідувальному технікумі; 1952–55 — у Київському політехнічному ін­ституті; 1955–61 — в Ін­ституті геологічних наук АН УРСР, де заснував геофізичну лабораторію; від 1961 — завідувач від­ділу сейсмометрії та за­ступник директора з наукової роботи Ін­ституту геофізики АН УРСР (обидва — Київ). Ви­вчав глибин­ну будову Землі сейсмічними методами з метою наукового об­ґрунтува­н­ня напрямів пошуків родовищ корисних копалин і оцінки пер­спективних запасів мінеральної сировини на великих глибинах. Брав участь у проведен­ні глибин­ного сейсмічного зондува­н­ня за такими геотраверсами: Адріатичне море — Карпати — Балтійський щит; Чорне море — Полярний Урал; Пів­нічнонімецька западина — Свентокшиські гори — Український щит; Пів­нічнонімецька западина — Рудні гори — Чеський масив — Пан­нонський масив — Пів­ден­ні Карпати — Гірський Крим. Встановив елементи й складові карти фізичних полів і структурні схеми поверх­ні Мохоровичича, виявив глибин­ні роз­ломи та їх звʼязок із під­вищеними концентраціями мінеральної сировини. Ґрунтовно дослідив глибин­ну будову земної кори України, Українського щита, Дні­провсько-Донецького авлакогену.