Соботович Емлен Володимирович

СОБОТО́ВИЧ Емлен Володимирович (25. 11. 1927, Ленінград, нині Санкт-Петербург — 10. 03. 2013, Київ) — геохімік. Чоловік Є. Соботович. Кандидат хімічних (1958), доктор геолого-мінералогічних (1967) наук, професор (1971), академік НАНУ (1992). Заслужений діяч науки УРСР (1986). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Орден «За заслуги» 3-го (1997) та 2-го (2008) ступенів. Закінчив Ленінградський університет (1954). Працював 1957–69 у Радієвому інституті АН СРСР (Ленінград). Від 1969 — завідувач відділу ядерної геохімії і космохімії, від 1991 — керівник Відділення радіогеохімії навколишнього середовища Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ; від 1995 — директор-засновник Інституту геохімії навколишнього середовища НАНУ (до 2000 — Державний науковий центр радіогеохімії навколишнього середовища; обидва — Київ). Головний редактор «Збірника наукових праць Інституту геохімії навколишнього середовища НАНУ» (від 2000). Спочатку спеціалізувався в галузі радіаційної хімії, радіохімії, досліджував розподіл радіоелементів у різноманітних мінералах, гірських породах та космічних утвореннях. Вивчав вплив ядерного випромінювання на хімічні сполуки й мінеральну речовину, досліджував природну та штучну радіоактивність, удосконалював методику нейтронно-активаційного аналізу тощо. З ім’ям С. в Україні пов’язані становлення та розвиток низки базових наукових напрямів у галузі наук про Землю і Космос. Був ініціатором і багаторічним керівником досліджень з ядерної геохімії, космохімії, метеоритики, космогонії, космохронології, ранньої історії Землі, ізотопної гідрогеології, радіоекології, екологічної геохімії, охорони довкілля. Розробив ізотопногеохімічні методи оцінки взаємозв’язку водоносних горизонтів між собою і з оточуючим середовищем. З перших днів аварії на ЧАЕС брав активну участь у ліквідації її наслідків. Безпосередньо керував у зоні ЧАЕС науковими роботами й експериментами зі зменшення виносу радіоактивних речовин у Дніпро й вивчення міграції радіонуклідів. Активно працював над створенням національного геологічного сховища радіоактивних відходів у Чорнобильській зоні відчуження, а також обґрунтуванням перспектив використання зони відчуження в народному господарстві. До кола інтересів належали питання наукового супроводу ядерного паливного циклу в Україні, проблеми ядерної та екологічної безпеки АЕС та інших радіаційно небезпечних об’єктів. Брав участь в укладанні 3-х томів (К., 2005; 2007; 2012) 5-томної «Экологической энциклопедии».

Рекомендована література

1. Лисенко О. Пізнаючи Землю і Космос (Академіку НАН України Е. В. Соботовичу — 75) // Вісн. НАНУ. 2002. № 11;
   Google Scholar Internet
2. Эмлен Владимирович Соботович: Библиография ученых Украины. К., 1998;
   Google Scholar Internet
3. 2007;
   Google Scholar Internet
4. 2012;
   Google Scholar Internet
5. От 70 до 75: Эмлен Владимирович Соботович. К., 2002;
   Google Scholar Internet
6. Демченко Л. В. До 85-річчя Соботовича Емлена Володимировича // Зб. наук. пр. Ін-ту геохімії навколишнього середовища НАНУ. 2012. Вип. 20;
   Google Scholar Internet
7. Пам’яті Емлена Володимировича Соботовича // Геоінформатика. 2013. № 2;
   Google Scholar Internet
8. Барьяхтар В. Г. Мой друг Эмлен Владимирович Соботович // Зб. наук. пр. Ін-ту геохімії навколишнього середовища НАНУ. 2014. Вип. 23;
   Google Scholar Internet
9. Соботович Емлен Володимирович (25.11.1927 — 10.03.2013) // Зб. наук. пр. Ін-ту геол. наук НАНУ. 2014. Т. 7.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю