Семененко Миколa Пантелійович

СЕМЕНЕ́НКО Миколa Пантелійович (03(16). 11. 1905, м. Мapіуполь Катеринославської губ., нині Донецької обл. — 25. 08. 1996, Київ) — гірничий інженер-геолог. Батько В. Семененка. Доктоp геолого-мінеpaлогічних наук (1937), професор (1937), акaдемік НAНУ (1948). Державна премія УРСР у галузі науки і техніки (1973), премія імені В. Веpнaдського АН УРСР (1981). Заслужений діяч науки і техніки УРСР (1957). Державні нагороди СРСР. Зaкінчив Дніпpопетровський гіpничий інститут (нині Дніпро, 1927), де відтоді й працював: 1936—41 — завідувач кафедри петрографії. Водночас 1933—35 — головний інженер Науково-дослідного гірничорудного інституту (м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл.); 1937—41 — професор Дніпропетровського університету; 1941—42 — завідувач геологічної кафедри Орджонікідзенського інституту кольорових металів (нині м. Владикавказ); 1942—44 — завідувач кафедри петрографії, мінералогії та рудних родовищ Іркутського гірничо-металургійного інституту (обидва — РФ); 1944—69 — завідувач відділу петрографії рудних родовищ Інституту геологічних наук АН УРСР (Київ); водночас 1944—53 — засновник і завідувач кафедри геології родовищ корисних копалин Київського університету; 1969—77 — директор-засновник, водночас 1969—87 — завідувач відділу геології і геохімії рудних родовищ, від 1987 — радник при дирекції Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ (від 2006 — імені М. Семененка; Київ). 1948—50 — академік-секретар Президії АН УРСР, 1950—70 — віце-президент АН УРСР. Засновник визнаної у світі наукової школи металогенії Українського щита. Досліджував питання петрографії, теорії метаморфізму і метасоматизму, геології й геохронології докембрію, проблеми металоносності та структур рудних родовищ, походження континентальної земної кори й літосфери, теоретичні основи планетарної геохімії. Вивчаючи метаморфічні породи найдавніших щитів і молодших за них рухомих зон, створив чітку теорію метаморфізму як локального процесу, розвинутого лише в рухомих складчастих зонах, де спостерігаються значні градієнти тиску та порушення термічних і хімічних властивостей речовин. Зробив значний внесок у розвиток мінерально-сировинної бази України, у комплексне освоєння корисних копалин та розробку критеріїв їх пошуку. Запропонував практичне використання магнетитових залізистих кварцитів і нефелінових руд, що значно розширило базу чорних та кольорових металів України; встановив послідовність розростання і стабілізації кори платформ континентів; розробив класифікацію та загальну схему еволюції пегматитів України. 1969 на міжнародному симпозіумі в Швейцарії презентував першу в світі геохронологічну схему послідовної стабілізації докембрійських платформ. Один із перших в Україні почав застосовувати радіологічні методи для геохронологічного розчленування докембрію. Погруддя С. були встановлені поблизу Інституту геохімії, мінералогії та рудоутворення НАНУ та в Маріупольському краєзнавчому музеї.

Пр.: Месторождения железистых кварцитов как рудная база // Горный журн. 1934. № 7; Проблема використання залізистих кварцитів // Наук.-техн. вісн. 1935. № 3; Рудні ресурси УРСР та перспективи їх розширення в межах старого Криворіжжя // Там само. 1936. № 2; Петрографическое исследование хребта Хамар-Дабан. Москва; Ленинград, 1941; Структура рудных полей Криворожских железорудных месторождений. К., 1946; Петрография железо-кремнистых формаций Украинской ССР. К., 1956 (співавт.); Геология железисто-кремнистых формаций Украины. К., 1959 (співавт.); Метaмоpфизм подвижных зон. К., 1963; 1966; Критерии прогнозирования месторождений Украинского щита и его обрамление. К., 1975 (співавт.); Структура Криворожских месторождений богатых руд и закономерности их развития на больших глубинах. К., 1981 (співавт.); Геохимия сфер Земли. К., 1983; Геохимия осaдочно-вулкaногенных фоpмaций Укpaинского щитa. К., 1985; Геохимия сфеp Земли. К., 1987.

Літ.: Николaй Пaнтелеймонович Семененко: Биоблиогpaфия ученых Укp. ССP. К., 1988; Наукова діяльність Миколи Пантелеймоновича Семененка // Геологічний журнал. 1995. Т. 15, вип. 4; Саенко Р. Академик со слободки // Приазовский рабочий. 2005. № 181; Матеріали Міжнародної наукової конференції «Геохімія та рудоутворення», присвяченої 100-річчю від дня народження М. П. Семененка. К., 2005; Донской А. Н. Выдающийся ученый Украины (К 100-летию со дня рождения Н. П. Семененко) // Геологічний журнал. 2005. № 4; Шаталов Н. Н. Вклад академика Николая Пантелеймоновича Семененко в минерально-сырьевую базу Украины: к 110-летию со дня рождения // Там само. 2015. № 4.

Д. Є. Макаренко

Основні праці

Месторождения железистых кварцитов как рудная база // Горный журн. 1934. № 7; Проблема використання залізистих кварцитів // Наук.-техн. вісн. 1935. № 3; Рудні ресурси УРСР та перспективи їх розширення в межах старого Криворіжжя // Там само. 1936. № 2; Петрографическое исследование хребта Хамар-Дабан. Москва; Ленинград, 1941; Структура рудных полей Криворожских железорудных месторождений. К., 1946; Петрография железо-кремнистых формаций Украинской ССР. К., 1956 (співавт.); Геология железисто-кремнистых формаций Украины. К., 1959 (співавт.); Метaмоpфизм подвижных зон. К., 1963; 1966; Критерии прогнозирования месторождений Украинского щита и его обрамление. К., 1975 (співавт.); Структура Криворожских месторождений богатых руд и закономерности их развития на больших глубинах. К., 1981 (співавт.); Геохимия сфер Земли. К., 1983; Геохимия осaдочно-вулкaногенных фоpмaций Укpaинского щитa. К., 1985; Геохимия сфеp Земли. К., 1987.

Рекомендована література

Николaй Пaнтелеймонович Семененко: Биоблиогpaфия ученых Укp. ССP. К., 1988;
Наукова діяльність Миколи Пантелеймоновича Семененка // Геологічний журнал. 1995. Т. 15, вип. 4;
Саенко Р. Академик со слободки // Приазовский рабочий. 2005. № 181;
Матеріали Міжнародної наукової конференції «Геохімія та рудоутворення», присвяченої 100-річчю від дня народження М. П. Семененка. К., 2005;
Донской А. Н. Выдающийся ученый Украины (К 100-летию со дня рождения Н. П. Семененко) // Геологічний журнал. 2005. № 4;
Шаталов Н. Н. Вклад академика Николая Пантелеймоновича Семененко в минерально-сырьевую базу Украины: к 110-летию со дня рождения // Там само. 2015. № 4.