Селезінка Василь Михайлович
СЕЛЕЗІ́НКА Василь Михайлович (14 (за паспортом — 26). 10. 1933, с. Іспас, нині Спас Коломийського р-ну Івано-Франківської обл. — 11. 11. 2017, Чернівці) — актор, режисер, журналіст, педагог, громадсько-культурний діяч. Заслужений діяч мистецтв України (2006). Член НСЖУ (1973). Закінчив Київський інститут театрального мистецтва (1956), факультет журналістики Львівського університету (1967). У 1956–63 працював у Рівненському музично-драматичному театрі, де здійснив постановку п’єси-казки «Біла троянда» Б. Юнґера; за сумісництвом викладав у педагогічному інституті, був позаштатним кореспондентом обласної газети «Червоний прапор», лектором товариства «Знання». 1963–95 — керівник режисерсько-постановочної групи Чернівецької студії телебачення; від 1994 — головний режисер телебачення, за сумісництвом — художній керівник Чернівецького музично-драматичного театру імені О. Кобилянської, де здійснив постановки п’єси «Лови на ловців» С. Ярчевського і комедії «Ні, це не біс у ребро» М. Полоцького. Від 1999 — редактор відділу художніх і пізнавальних телепрограм, за авторський цикл «Місто моєї любові» здобув міську премію імені Йосипа Главки (2001). Водночас від 1992 очолював літературний Народний театр Будинку естетики та дозвілля Чернівців, для якого написав понад 10 п’єс та літературних композицій; від 1999 викладав у Вищому художньому профучилищі № 5. В оперному народному театрі Центрального палацу культури (Чернівці) поставив «Наталку Полтавку» М. Лисенка і «Катерину» М. Аркаса. Літературною творчістю захоплювався з дитинства, першу п’єсу написав і поставив на сільській сцені ще в 5-му класі («Украдений син»), інсценізував «Запорожців» П. Панча. Перша гумореска опублікована 1960. Майже 50 фрашок-придибашок увійшло до збірки «Грабовий масаж» (Чц., 2006).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Золотої нитки не згубіть. 2001; Місто моєї любові. 2002. Ч. 1; 2008. Ч. 2; Світло Цецинської гори. Штрихи до історії Чернівецької студії телебачення. Ч. 1. 2002 (співавт.); Житіє моє та нечиста сила. 2009 (усі — Чернівці).
Рекомендована література
- Довбуш О. Воскресіння навмисно забутого // Український театр. 1997. № 2;
- Васильчук М. Коломийський азбуковник: Друкарство, журналістика, література 1939–1999 рр.: Бібліогр. слов. Коломия, 2000;
- Іванюк М. Літературно-мистецька Вижниччина: Бібліогр. довід. Вижниця, 2001;
- Щербанюк Л. Місто його любові // Буковин. віче. 2003, 24 жовт.;
- Росинська О. Фрашки-придибашки від Василя Селезінки // Свобода слова. 2006, 26 жовт.;
- Глід В. Грабовий гумор на всі випадки // Буковин. журн. 2007. Ч. 1.
Завантажити статтю
Людина 
