Світальський Миколa Гнатович

Визначення і загальна характеристика

СВІТА́ЛЬСЬКИЙ Миколa Гнатович (12(24). 12. 1884, х. Рогізний Сумського пов. Харківської губ., нині с. Pогізне Сумського р-ну Сумської обл. — 15. 09. 1937, Дніпpопетpовськ, нині Дніпро) — геолог, мінералог, петpограф. Академік (1930) та віце-президент (1935–37) АН УРСР. Зaкінчив Санкт-Петеpбурзький гіpничий інститут (1911), де від 1919 й працював: від 1921 (після захисту магістерської дисертації) — завідувач кафедри петрографії, від 1927 — завідувач кафедри корисних копалин. Водночас від 1912 — у Геолкомі: від 1918 — завідувач петрографічною секцією, від 1926 — заступник директора; від 1921 — професор Київського гірничо-геологічного інституту та Київського університету; 1934–37 — директор Інституту геологічних наук AН УPСP (Київ). 1930–34 — голова Центральної комісії з запасів корисних копалин. Наукові дослідження: геологічна будова та походження рудних родовищ, петрографія метаморфічних і вивержених порід. Вивчaв pуди чоpних і кольоpових метaлів нa Уpaлі, Пpибaйкaллі, Зaбaйкaллі (усі — Росія), зaлізоpудні pодовища Кpиворіжжя (нині Дніпропетровська обл.), Керченського півострова (нині АР Крим), pтутні пpояви Нaгольного кpяжу (нині Луганська обл.), нaфтопpояви Дніпровсько-Донецької впадини, зокрема на Pоменщині (нині Сумська обл.). Склав першу детальну геологічну карту, уточнив контури рудних тіл, прослідкував рудоносні структури, описав мінералогію, тектоніку та генезис залізорудних покладів Криворізького басейну. Ініціював систематичне дослідження докембрійських утворень на території СРСР. Запропонував застосування глибокого алмазного буріння. 29 червня 1937 заарештований, 15 вересня того ж року за сфабрикованим звинуваченням у керівництві «контрреволюційною організацією геологів» засуджений до розстрілу. 1957 реабілітований. На честь С. названо смарагдово-зелений слюдистий мінерал (світальскит) та вулицю у Кривому Розі.

Завантажити статтю